Хто обстріляв Новгородське й Південне у лютому 2021-го

20 лютого 2021 року прес-центр Операції об’єднаних сил оприлюднив інформацію про прицільний обстріл збройними формуваннями Російської Федерації українських позицій з мінометів 120-го калібру біля смт. Новгородське та з артилерійських систем 122-го калібру неподалік селища Південне [1]. Під мінометний обстріл потрапили не лише позиції ЗСУ, а й будинки місцевих мешканців. Truth Hounds проаналізували дані з відкритих джерел та матеріали, зібрані нишпорками в польовій місії, щоб встановити, чи був це прицільний вогонь по цивільних. Свої знахідки представили в аналітичній довідці нижче.

Аналіз обстрілу смт. Новгородське

1. Звідки вівся вогонь

Внаслідок обстрілу населеного пункту Новгородське було пошкоджено три житлових будинки, лінію електромереж та газопровід. Пошкоджені домоволодіння знаходяться за адресами: провулок 1-й Театральний, будинки 19, 21 [2].

Наслідки обстрілу та слід від розриву міни

Свідкиня обстрілу, що проживає в будинку №19 на 1-ому Театральному провулку, розповіла про цей інцидент таке (прим. – мовою першоджерела):

«…20 лютого 2021 почали стріляти із трьох ранку, може, з півчетвертого. Я лежала на ліжку в своїй кімнаті, спала. Стріляли багато, не один не два постріли, тридцять чи сорок, може. Але далеко. А о п’ятій ранку був такий вибух, що аж моє ліжко трухануло. Один був гучний вибух. Форточки відкрило, карниз упав. Скло розбилося на вікні, яке виходить на вулицю. В наш провулок снаряд прилетів. По нашій стороні була пробита газова труба, а по іншій стороні вулиці електрику перебило. Мій будинок трохи зачепило, більше постраждав сусідський будинок №21, теж старенький, але нежилий…».

Свідкиня обстрілу

Також локалізовано інше місце влучання боєприпасів — у місцеве кладовище “Залізне”[3]

Місця влучань в 1-ий провулок Театральний і в кладовище розташовані відносно бойових позицій ЗСУ на відстані приблизно 2.8 км і 2.25 км відповідно. Відстань між самими влучаннями – приблизно 630 м.

Розташування місць влучань відносно позицій ЗСУ

Для того, щоб виявити можливі мінометні позиції незаконних збройних формувань (НЗФ) так званої “ДНР”, що використовувались в ході обстрілу 20 лютого 2021 року, ми застосували метод «осколкових борозен» [4], що раніше використовувався Bellingcat при розслідуванні бойових дій на сході України в 2014 році [5].

Схема визначення напрямку ведення мінометного вогню по вирві (вид згори)

Із застосуванням вищезгаданого методу були проаналізовані фото з місць влучань, відстежено та розраховано орієнтовні напрями на позиції ведення мінометного вогню.

Розрахунок 1: Кладовище “Залізне” – південно-східний напрямок 100-130 градусів

Розрахунок 2: Провулок 1-й Театральний, 21 – південно-східний напрямок 100-130 градусів

Тактико-технічні характеристики (ТТХ) міномету калібру 120 мм (стисло):

- максимальна дальність стрільби: 7100 м
- мінімальна дальність стрільби: 480 м

Ймовірні вогневі точки цього обстрілу вираховувались таким чином. Від місць розриву визначалось умовне коло, радіус якого дорівнював максимальні дистанції атаки 120-мм міномета (7100 м). На ділянці, обмеженій лініями, що розходяться з центру вирв під кутом 30 градусів, і окружністю максимальної дистанції мінометної атаки, проводився пошук відповідних під вогневі точки укріплень. З-поміж інших місцин на обстежені території було вибрано три точки, звідки міг вестись вогонь. Ці точки було відібрано виходячи з того, що на вирахуваної ділянці по супутникових знімках було виявлено найбільш придатні для ведення мінометного вогню, укріплення, що зберігалися в «робочому» стані тривалий період часу, незважаючи на те, що знаходились на відстані до 1 км від основних позицій. Важливо зазначити, що супутникові знімки місцевості на дату самої атаки відсутні.

Отже, за результатами розрахунків орієнтовних напрямків ведення вогню (критерії: дистанція до 7 км, південне-східне направлення 100-130 градусів), фактичних координат місць влучань та ТТХ використаної зброї, ми одержали дані розташувань ймовірних мінометних позицій НЗФ так званої “ДНР”.

Ймовірні точки ведення вогню так званої “ДНР” по пров. Театральний та кладовищу смт. Новгородське

Ці ж позиції у збільшеному вигляді.

1-ша ймовірна позиція:

Координати 48°18’35.42″N 37°55’11.54″E.

Направлення: кладовище “Залізне” – 103 градусів на південний схід, дистанція – 4,7 км.

Напрвлення: провулок 1-й Театральний, 21-99 градуси на південний схід, дистанція – 5,2 км.

2-га ймовірна позиція:

Координати 48°17’42.38″N 37°55’11.98″E.

Направлення: кладовище “Залізне” – 120 градусів на південний схід, дистанція – 5,2 км.

Направлення: провулок 1-й Театральний, 21-119 градуси на південний схід, дистанція – 5,8 км.

3-тя ймовірна позиція:

Координати 48°17’22.63″N 37°54’51.73″E

Направлення: кладовище “Залізне” – 125 градусів на південний схід, дистанція – 5,2 км.

Направлення: провулок 1-й Театральний, 21 – 126 градуси на південний схід, дистанція – 5,8 км.

Усі ймовірні позиції знаходяться в районі селища Широка Балка, що входить в Горлівську міську раду, та знаходиться під контролем НЗФ так званої “ДНР”.

2. Хто здійснив обстріл смт. Новгородське

В місті Горлівка знаходиться 3-я ОМСБр “Беркут”, (в/ч 08803, Донецька область, м. Горлівка).
У склад бригади входять 3 мотострілкових батальйони (МСБ) з таким розміщенням:
1-й МСБ (Макіївка),
2-й МСБ та Гаубичний-артилерійський дивізіон (Єнакієве),
3-й МСБ (Горлівка) [6]
1-й ОСБ ТРО (Озерянівка) [7].
Саме до зони відповідальності 3-го МСБ відносяться райони смт. Новгородське та селища Південне [8] [9].

Стандартна штатна структура мотострілкових бригад, що входять до складу 1-го АК

Враховуючи стандартну штатну структуру, що передбачає наявність в складі мотострілкового батальйону власної мінометної батареї, можна зробити висновок, що обстріли 120-ми мінометами 20 лютого 2021 року проводились підрозділом 3-го мотострілкового батальйону 3-ої ОМСБр «Беркут».
Командиром 3-ої ОМСБр «Беркут» є полковник Вадим Комісаров (справжнє прізвище може бути іншим) [10] [11].

На фото: Вадим Комісаров з головою так званої “ДНР” Денисом Пушиліним

Ймовірним командиром самої 3-ої МСБ є Чорний Остап Володимирович [12] [13].

Також за інформацією з неофіційних джерел, біля селища Південне в районі шахти ім. Гагаріна на даний момент знаходяться підрозділи окремого штурмового батальйону «Сомалі» (в/ч 08828), що має власну артилерійську групу. В районі Широкої балки знаходяться підрозділи ОРБ “Спарта” (в\ч 08806), в складі якої також є підрозділ вогневої підтримки.

З якого періоду вони розміщенні – невідомо. Можлива мета розміщення – забезпечення посилення позицій 3-й ОМСБр «Беркут» після понесених бригадою втрат у лютому 2021 року, або\та для забезпечення ротації підрозділів ОМСБр «Беркут» для проведення їх навчань в березні. Можливо, наявність згаданих підрозділів спричинило пожвавлення вогневих контактів на цій ділянці.

Аналіз обстрілу селища Південне

1. Звідки вівся вогонь

Внаслідок обстрілу 20 лютого 2021 року в селищі Південне було зафіксовано пошкодження домоволодінь за адресами: вулиця Вишнева (кол. Чапаєва), 84.

Свідкиня обстрілу, що проживає по тій же вулиці в будинку №80, розповіла:

«…Попередній обстріл селища був в 2018 році, пізніше стріляли по позиціях (ЗСУ), одне за одним. Останній обстріл був 20 лютого 2021, в суботу. Була 3:50 ранку. Ми з чоловіком якраз подивилися на годинник відразу після першого вибуху. Спали в кімнаті, вікна якої виходять на південь. Від вибуху посипалися вікна на сході, на веранді. Якраз з південного сходу летіло, судячи по осколках. Перша міна впала до сусіда на Вишневій, 84. У нього перебило електричний провід, посікло дерева в саду. Але основна хвиля осколків від цього удару полетіла до нас. У нас побило вікна, осколок увійшов у двері. Добре, що двері подвійні: одну пробило, від другої відскочив. Друга міна прилетіла теж до сусідів, через кілька будинків, № 70 або 68. У них тільки скло повилітало. Міни лягали з різницею хвилини в 2-3. Ми пішли в підвал, але обстріл вже закінчився. Швидше за все, з Горлівки стріляли, зі «старої Шевелівки» - це стара назва шахтодільниці. Але точно не знаємо. Може, стріляли з автодрому, теж в тій стороні. О 8-ій ранку ще були прильоти в районі шахти «Південна», біля териконів. Ми точно не знаємо, де там позиції ЗСУ, але десь в тій стороні. До териконів від нас десь кілометр по прямій. У попередні роки прилітали до нас і 80-ті міни, так що 120-ту можемо визначити. Це була 120, бачили осколки і воронки. Ці воронки були невеликі, земля мерзла, окружність 50 см, глибина десь 30 см…»

Свідкиня обстрілу
Наслідки обстрілу

Напрямок, згідно розповіді свідка, до місця можливого удару з використанням самохідної артилерійської установки (САУ) 2С1 «Гвоздика» – 128 градусів південно-східний, з максимальною дистанцією по ТТХ – 15,4 км:

Тактико-технічні характеристики (ТТХ) САУ 2С1 «Гвоздика» калібру 122 мм (стисло):

- максимальна дальність стрільби: до 15,4 км

Ймовірний напрямок ведення вогню

2. Хто здійснив обстріл селища Південне.

Враховуючи, що напрямок удару вказує на адміністративну територію міста Горлівка, де розміщена вищезгадувана 3-я ОМСБр “Беркут”, до складу якої по стандартному штату входить гаубічний самоходний артилерійський девізіону (ГСАДн), озброєний 122-мм САУ 2С1 «Гвоздика», участь даної частини в обстрілах селища Південне 20 лютого 2021 року можна вважати підтвердженою.

Відповідальним за нанесення ударів, враховуючи, що ГСАДн знаходиться у прямому підпорядкуванні керівництва частини, є полковник Вадим Комісаров, командир 3-ої ОМСБр “Беркут”.

Можлива правова кваліфікація діянь

Для кваліфікації діяння, як кримінально караного, за статтею 438 КК України, необхідно встановити наявність елементів, притаманних цьому злочину, а саме:

  • Виконавець здійснив напад (об’єктивна сторона);

  • Об’єктом нападу були цивільне населення, цивільні особи чи цивільні об’єкти;

  • Виконавець навмисне обрав об’єктом нападу таких цивільних осіб чи цивільні об’єкти (суб’єктивна сторона);

  • Діяння мало місце в контексті міжнародного збройного конфлікту чи було пов’язане з ним (об’єктивна сторона);

  • Виконавець усвідомлював фактичні обставини, які свідчили про існування збройного конфлікту (суб’єктивна сторона)

У даному випадку виконавець здійснив напад. Напад розуміється як «насильницькі дії проти супротивника, будь то в наступі чи захисті». Використання військового озброєння як з використанням мінометів 120-го калібру (смт. Новгородське), так і з артилерійських систем 122-го калібру (Південне), безсумнівно, охоплюється поняттям нападу, адже ці обстріли являють собою насильницькі дії, що призвели до пошкодження будівель та створили небезпеку для життя цивільних осіб. Напад був частиною бойових дій, що велися стороною конфлікту на ділянці фронту біля смт. Новгородське та селища Південне.

Об’єктом нападу були цивільні особи та/або цивільні об’єкти. Цивільні особи, на яких був спрямований напад, не брали участі у військових діях. Військові об’єкти поряд з місцем, по якому був здійснений напад, в безпосередній близькості не знаходилися. До найближчого військового об’єкту протилежної сторони в конфлікті було більше двох кілометрів.

Виконавець навмисне обрав об’єктом нападу таких цивільних осіб. Напади на цивільне населення та цивільні об’єкти, відповідно до рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) у справі Катанги та Чуя від 30 вересня 2008 року, слід розділяти на дві категорії: ті, що спрямовані виключно на цивільні об’єкти (чи цивільних осіб); та ті, що спрямовані як проти воєнних об’єктів та живої сили противника, так і проти цивільного населення. У випадку з обстрілом смт. Новгородське та селища Південне, йдеться, ймовірно, про другий вид нападів на цивільне населення. Такі напади можуть складати воєнні злочини, хоча паралельні посягання здійснюються як на воєнні об’єкти, так і на цивільне населення.

Для встановлення існування суб’єктивного елементу розглядуваного воєнного злочину, необхідно визначитись із застосовним у випадку скоєння нападу на цивільне населення стандартом вини суб’єкта. Римський статут, Елементи злочинів та практика МКС пропонують користуватися високим стандартом прямого умислу. Втім, Додатковий протокол І (ДП І) до Женевських конвенцій 1949 р., до якого відсилає стаття 438 КК України, не відповідає так однозначно на питання допустимого рівня вини для покарання за воєнні злочини цього типу. Наприклад, Міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії (МКТЮ), роз’яснюючи статтю 85(3) ДП І щодо вини, вказував, що злочин у вигляді нападу на цивільне населення можна скоїти і у формі необережності. Більше того, відносно нещодавні висновки Прокурора МКС у звітах щодо ситуації у Республіці Корея зазначають, що навіть висока вимога Римського статуту (щодо рівня вини при нападах на цивільне населення) може бути задоволена та вважатися доведеною, якщо воююча сторона демонструє патерн необережної та байдужої поведінки при плануванні власних нападів. Це означає, що якщо сторона конфлікту при обстрілі воєнних цілей не добирає якнайточнішої зброї та системно влучає в цивільні об’єкти та цивільне населення без наступної зміни власної тактики, скоєні нею напади на цивільне населення можна вважати умисними. Таким чином, враховуючи більш безпосереднє спирання українського кримінального закону на ДП І порівняно з Римським статутом, при застосуванні статті 438 КК України, можливим є притягнення до відповідальності за напади на цивільне населення і у разі доведення вини у формі необережності. У випадку з нападом на цивільних осіб та цивільні об’єкти у смт. Новгородське та селищі Південне, воєнні об’єкти знаходилися далеко від місця обстрілу (понад 2 км). Окрім того, зброя, що використовувалася для обстрілу, не була високоточною (проте дозволяла влучати значно більш прицільно, аніж з похибкою у понад 2 км). Усе це, дає можливість стверджувати, що суб’єкт скоєння злочину свідомо бажав скоїти обстріл та принаймні допускав, або мав допускати настання негативних наслідків у вигляді заподіяння пошкоджень цивільних об’єктів та можливого завдання шкоди здоров’ю чи життю цивільних осіб.

Діяння мало місце в контексті міжнародного збройного конфлікту. Воєнний злочин у вигляді нападу на цивільних осіб може бути скоєний як у зв’язку зі збройним конфліктом міжнародного характеру, так і збройним конфліктом неміжнародного характеру. Воєнний ж злочин у вигляді нападу на цивільні об’єкти може бути скоєний лише у контексті міжнародного збройного конфлікту. Тому кваліфікація конфлікту в зв’язку з розслідуванням цього злочину набуває конкретно юридичного характеру у випадку, якщо діяння розглядати як напад на цивільні об’єкти. Втім в стратегічному сенсі і незалежно від обраної стратегії характеристики злочинного діяння, важливо вказати, що збройний конфлікт на сході України є міжнародним збройним конфліктом. Російська Федерація здійснює загальний контроль за неурядовими збройними формуваннями на сході України. Це неодноразово підтверджувалося прямими доказами, як то: знаходження російського озброєння на території України, перетин ним україно-російського кордону, перетин кордону збройними силами РФ без маркування, фінансування військових операцій РФ, загальне керівництво значною частиною операцій військовослужбоцями РФ. Усе це перетворює збройний конфлікт на сході України на міжнародний збройний конфлікт.

Виконавець усвідомлював фактичні обставини, які свідчили про існування збройного конфлікту. В ситуації, що розглядається, сумнівів щодо усвідомлення існування збройного конфлікту не виникає, так як частина, що здійснювала обстріли, розташовувалася біля смт. Новгородське та селища Південне тривалий час і неодноразово брала участь у бойових діях.

Усе викладене вище дає підстави стверджувати, що напад на цивільних осіб та цивільні об’єкти у смт Новгородському та селищі Південне з мінометів та з артилерійської системи є злочином за статтею 438 КК України.

Стаття 438 відсилає до порушень міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Описані в довідці діяння порушують цілий ряд положень міжнародних договорів, як то:

  • Стаття 48 ДП І визначає, що сторони збройного конфлікту повинні завжди розмежовувати цивільні та військові об’єкти при здійснені нападів.

  • Та ж сама норма щодо збройних конфліктів неміжнародного характеру розміщена в статті 24(1) ДП ІІ.

Посилання та примітки