Воєнні злочини на сході України: зібране за 2019–2020 рр.

Докази скоєння воєнних злочинів у збройному конфлікті на Донбасі, зафіксовані
документаторами Truth Hounds протягом 10 польових місій у 2019-2020 рр.

Коротке резюме звіту

Громадька організація Truth Hounds (далі — Автори) за підтримки National Endowment for Democracy (NED) презентують звіт — Воєнні злочини на сході України: зібране за 2019–2020 рр..

Звіт надає нові докази міжнародних злочинів, вчинених підтримуваних Росією бойовиками-сепаратистами — так званих Донецької Народної Республіки (ДНР) та Луганської Народної Республіки (ЛНР), а також військовими Збройних сил України, в контексті та у зв’язку зі збройним конфліктом на Східній Україні. 
Звіт представляє зібрані свідчення та докази атак, які умисно або невибірково були скеровані на цивільних та/або цивільну інфраструктуру, факти використання цивільних як «живого щита» для прикриття військових операцій і техніки, факти незаконного затримання тощо.

Представлена у звіті інформація була зібрана протягом десяти польових місій документаторів Truth Hounds в населені пункти вздовж лінії зіткнення на Сході України — de facto кордоні між територіями, контрольованими ЗСУ та підтримуваними Росією бойовиками-сепаратистами так званих ДНР та ЛНР. Відомості про кожен зазначений воєнний злочин були отримані документаторами під час особистої розмови зі свідками та/або потерпілими.
Під час таких місій Автори зібрали 171 свідчення, а також фото- та відеодокази пошкоджень цивільної інфраструктури, вирв, залишків снарядів і документальні свідоцтва, надані свідками. Свідоцтва були проаналізовані з використанням Статуту МКС, Елементів злочину МКС та відповідних норм права.

Автори ідентифікували 221 епізод, задокументований у 25 селищах на або поблизу лінії розмежування, що кваліфікуються як воєнні злочини у Статті 8 Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Ці епізоди включають атаки, навмисно спрямовані на цивільних осіб чи цивільні об’єкти, а також атаки, спрямовані проти військових цілей, із недостатньою пропорційністю у відношенні між очікуваною непрямою шкодою для цивільних осіб/ цивільних об’єктів/навколишнього середовища та військовою перевагою. Автори також зазначають тривожно велику кількість атак проти шкіл, дитячих садків та лікарень – що є окремим воєнним злочином нападів на медичні та навчальні заклади відповідно до Статуту МКС.

Публікуючи Звіт, Автори мали на меті: 

(a) надати громадськості та Прокурору Міжнародного Кримінального Суду (Прокурор МКС) докази конкретних епізодів, які кваліфікуються як воєнні злочини, а саме – атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру і використання «живих щитів»; 

(b) продемонструвати широкомасштабний характер таких злочинів і їхньої тяжкості; 

(с) зберегти ключові докази для розслідувань та судових переслідувань в Україні, у МКС чи інших національних і міжнародних юрисдикціях.

Публікуючи Звіт, Автори мали на меті: 

(a) надати громадськості та Прокурору Міжнародного Кримінального Суду (Прокурор МКС) докази конкретних епізодів, які кваліфікуються як воєнні злочини, а саме – атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру і використання «живих щитів»; 

(b) продемонструвати широкомасштабний характер таких злочинів і їхньої тяжкості; 

(с) зберегти ключові докази для  розслідувань та судових переслідувань в Україні, у МКС чи інших національних і міжнародних юрисдикціях. 

Звіт складається з чотирьох основних частин:

Частина 1 містить стислий опис механіки роботи Truth Hounds та методи, якими організація послуговується для збору та опрацювання матеріалів.

Частина 2 представляє задокументовані протягом роботи над звітом воєнні злочини, які відбулися в Луганській області.

Частина 3 представляє задокументовані протягом роботи над звітом воєнні злочини, які відбулися в Донецькій області.

Частина 4 містить юридичну кваліфікацію представлених у звіті фактів.

1.0
Методологія

Представлена у звіті інформація була зібрана протягом десяти польових місій документаторів Truth Hounds в населені пункти вздовж лінії зіткнення на Сході України. Відомості про кожен зазначений воєнний злочин були отримані документаторами під час особистої розмови зі свідками та/або потерпілими.
Локації, які відвідувалися впродовж польових місій, визначалися інформацією з відкритих джерел (ресурси Національної поліції Донеччини та Луганщини, зведення штабу Об’єднаних сил), а також інформацією, наданою опитуваними безпосередньо під час місій. 

«Польова місія» — це виїзд документаторів Truth Hounds, під час яких вони відвідують локації воєнних злочинів, знаходять свідків та/або потерпілих і проводять з ними інтерв’ю. За можливості документатори проводять фото- та відеофіксацію фізичних наслідків таких злочинів (як от воронки, осколкові сліди, сліди від травм і поранень), також фізичних доказів (медичні довідки, осколки тощо).

Для забезпечення методологічно послідовного процесу документування команда документаторів використовувала матрицю для документування воєнних злочинів з методичного посібника Міжнародного партнерства з прав людини (IPHR). Посібник містить докладний опис елементів злочинів (воєнних злочинів та злочинів проти людства), класифікацію доказів, інструкції щодо збору та безпечного зберігання різних категорій доказів, вказівки щодо проведення польових інтерв’ю та отримання необхідних свідчень від потерпілих і свідків та аспектів безпеки роботи в полі. Додаткова інформація була отримана через кабінетне дослідження з використанням матеріалів із відкритих джерел. 

Основним джерелом інформації для цього звіту стали 171 напівструктуроване інтерв’ю зі свідками та потерпілими, зібрані в рамках польових місій. Щоб зібрати показання свідків і підтверджуючі докази, команда документаторів здійснила поїздки до заявлених місць злочину з метою виявлення потерпілих, свідків і речових доказів. Інтерв’ю зі свідками проводилися неупереджено та відкрито  з використанням відкритих питань та необхідних перевірок на невідповідності та упущення. Наприкінці кожного інтерв’ю заяву було прочитано респондентові (чи респондентом), і він/вона мали можливість виправити будь-які помилки або неточності у записах. Всі свідки були опитані окремо та незалежно, аби запобігти змові та зниженню якості свідчень, або неналежному впливу. Подальша контекстуальна та/або підтверджуюча інформація була отримана з офіційних документів, як от звіти з державних та квазідержавних органів, міжнародних моніторингових організацій та ЗМІ.

 

Представлені у звіті факти воєнних злочинів не обмежуються хронологічними межами. Сюди входять усі задокументовані воєнні злочини, які не були раніше задокументовані, а також відбулися в місцях, відвіданих документаторами Truth Hounds протягом 10 польових місій, які відбувалися з 4 серпня 2019 року до 19 лютого 2020 року.

Протягом цих місій документатори зібрали

171

свідчення

Задокументували

221

раніше не задокументовану атаку
(302 постраждалі об’єкти) на цивільні об’єкти та населення у

25

населених пунктах

З-поміж задокументованих фактів атак на цивільні об’єкти та населення

58

випадків поранення цивільного населення

25

випадків загибелі

3

випадки полону або незаконного затримання

1

випадок зґвалтування

Луганська область:
Врубівка
Золоте
Катеринівка
Комишуваха
Нижнє Тепле
Новоолександрівка
Ольхова
Станиця Луганська
Троїцьке
Щастя

Донецька область:
Авдіївка
Верхньоторецьке
Гранітне
Зайцеве (станція «Майорська»)
Кам’янка
Красногорівка
Мар’їнка
Миколаївка
Новогнатівка
Новолуганське
Прохорівка
Старогнатівка
Чермалик
Тельманове (непідконтрольна територія)
Блокпост «Оленівка» (непідконтрольна територія)

2.0
Луганська область​

2.1 Врубівка

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Врубівки 6 серпня 2019 року. Документатори Truth Hounds опитали 7 свідків та документально зафіксували 10 атак. 

Селище в Попаснянському районі Луганської області, де проживає 920 осіб. До селищної ради Врубівки відносяться також селище Миколаївка та село Новоіванівка.

Перші бої навколо селища відбулися наприкінці червня 2014 року. Перший обстріл селища відбувся у червні-липні 2014 року. Сили «ЛНР» стали на бугрі на півночі селища; з північно-західного боку (зі сторони Берестового, Донецька обл.) відбувався наступ українських військ протягом 8–9 днів. Під час бою селище не постраждало, але були влучання у межах селищної ради. Осколки долітали до меж села.

З 2017 найближчі військові позиції (ЗСУ) розташовані за селом у колишньому піонерському таборі за 200 метрів від сільської забудови. Селище розташоване за 12 км від території контрольованої так званою «ЛНР».

Опис атак:

2014 рік

–       Літо, 2014: влучання РСЗВ «Град» в город за адресою вул. Лісна (Жовтнева), 5.

2015 рік

–       9 лютого 2015: влучання у двір за адресою вул. Садова, 32;  влучання в дім, пошкоджений газопровід і ЛЕП за адресою вул. Лісна, 22.

–       30 червня 2015: обстріл з РСЗВ «Град». Влучання в район зернового току на вул. Садовій; перебитий водогін (5 воронок в Новоіванівці, пряме влучання у водогін). Найбільше постраждало ПСП «Агросхід»  приватне с/г підприємство, якому обстрілами було завдано збитків на 2млн гривень. Обстріл вівся з боку Кіровська, Голубовська.

–       Протягом року побитий зерновий тік на вул. Залізнодорожня, 1.

2017 рік

–       4 грудня 2017: влучання по вул. Залізнодорожня 1, 2, 2а, 3, 4; влучання  в два будинки по вул. Маслова. Обстріл відбувався 152-мм снарядами.

2018 рік

–       Квітень, 2018, близько 5-ї ранку: обстріл, осколкове влучання за адресою вул.Шкільна, 10, кв. 8; влучання в двір  глибина воронки 60–70 см, 1,5 м діаметр, за свідченнями  азимут 120 градусів (напрям пд–сх). Осколкові влучання в будинки на вул. Радянська, 2, 4, 6. Один мешканець загинув за адресою вул. Шкільна, 4. Для обстрілу використовувалася 152-мм артилерія. Припустимо, обстріл вівся з Павловська (мікрорайон Первомайська).

–       24 серпня, 2018, 5:00 ранку орієнтовно: обстріл; влучання попід школу. Один снаряд розірвався біля вул. Шкільна 7. Вибуховою хвилею в пошкоджено багатоквартирний дім за адресою вул. Шкільна, 12. Влучання в дім за адресою вул. Шкільна, 2; влучання навпроти Шкільна, 7. Осколкове пошкодження стін по вул. Шкільна 14, 7. Осколкове пошкодження машини, даху за адресою вул. Лісна (Жовтнева), 5; вибиті вибуховою хвилею вікна, посічені осколками стіни за адресою вул. Лісна (Жовтнева), 8. Влучання по вул. Зелена між 2 і 4 будинками; вул. Підлісна, 7 (або 8) – влучання в підвал. 

2019 рік

–       17 травня 2019, 5:00: три влучання по Новоіванівці (вул. Зелена, 39) в город.

Детально про обстріл 24 серпня 2018 року.

Під час обстрілу 24 серпня 2018 року один снаряд влучив у житловий будинок на вулиці Шкільна, 2. Це будинок-дуплекс, в якому проживали дві родини. Снаряд влучив в одну частину будівлі, в якій проживала родина Олійників. Під час влучання дружина та двоє дітей перейшли до іншої кімнати, аби заховатися. Батько родини, 35-річний Андрій Олійник, лишився у кімнаті, в яку влучив снаряд. Він отримав важке поранення осколком в тазостегновий суглоб. Місцеві мешканці, практично одразу підбігли до дому, аби надати допомогу. Дружина потерпілого викликала «швидку», втім вона приїхала лише за 40 хвилин. Дорогою до лікарні в Лисичанську Андрій Олійник помер від втрати крові та пошкодження органів черевної порожнини.

За нашими припущеннями, обстріл був з боку Первомайська і проводився 152-мм снарядами. Залпів мешканцям не було чутно. Проміжки між вибухами — короткі. Обстріл тривав 6–7 хв.

Документатори під час роботи в смт Врубівка зафіксували декілька вирв від снарядів. Дві вирви у шкільному подвір’ї на вулиці Зелена — паралельно до вулиці Шкільної, і навпроти задньої стіни будинку Олійників. авторами встановлено, що снаряд було випущено зі східного напрямку, азимут 100°. Також було зафіксовану вже засипану вирву від снаряду в асфальті. Проте в ній досі можна побачити невеликі осколки, та й сама форма є цілком характерною. Свідки заявили, що її глибина складала 20–30 см, документатори зафіксували діаметр воронки — 2 метри. Сліди осколкових влучань видно на поближніх електричному стовпі та деревах, а також утепленому мінеральною ватою фасаді будинку, розташованому за 10 метрів від воронки. 

Усі свідки сходяться в одному: снаряд було поцілено з Первомайська. Знайомі декого з них, які мешкають в Катеринівці (південний схід від місць влучання у Врубівці) та Комишувасі (на південь від місць влучання), говорили, що чули свист снарядів, які зрештою приземлилися у Врубівці. Деякі свідки заявили про те, що їхні знайомі з Первомайського району бачили, як сепаратистські військові встановлювали 4 артилерійські установки, з яких зробили по 2 постріли, після чого залишили позиції.

Військові позиції ЗСУ розташовані за селом, понад кілометр по прямій від місця влучання. Свідки надали інформацію про те, що за 10 хвилин ходи від дому Олійників, розташовано табір українських військових (неподалік від виїзду на Гірське) — цілком можливо, що саме в нього намагалися влучити.

Обстріл 24 серпня 2018 року є воєнним злочином з кількох причин. По-перше, це обстріл цивільного населення та цивільних об’єктів. По-друге, було зруйновано прибудови місцевої школи, що, попри літню пору року і ранній обстріл, могло наразити на небезпеку школярів. 

 

2.2 Золоте

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з чотирьох виїздів до Золотого 26, 27, 28 і 30 серпня 2019 року. Документатори Truth Hounds опитали 38 свідків та документально зафіксували 61 атаку. 

Золоте  це шахтарське містечко в Луганській області, по суті на лінії розмежування. Населення складає 13 549 осіб. Селище розділене на п’ять районів, один з яких перебуває під контролем так званої «ЛНР». Попри те, що більша частина селища протягом останніх двох років живе відносно спокійно, мешканці території прилеглої до підконтрольної проросійським силам частини селища, й досі зазнають обстрілів.

Перший обстріл селища відбувся 20 липня 2014 року. На підконтрольній Україні території селища розташовані кілька блокпостів, а також позиції ЗСУ. На території Золотого підконтрольній так званій «ЛНР» розташовані блокпости і позиції проросійських сил.

Опис атак:

2014 рік

–       20 липня, 2014: Приблизно о 23:00 поблизу Другої Вольної 17, за вуличним смітником, виїхала вантажна машина з пушкою на кузові. Вона відстрілялася на 4 сторони і поїхала в бік Первомайська.

–       20 серпня 2014, вул. Перша Вольна, 32: влучання в дерево і в двір дому. Повилітали вікна, побита літня кухня, посічений дах, 52 дірки в даху.

–       Протягом червня 2014–липня 2015 (хазяї виїхали на той час, тож точна дата невідома): влучання в двір. Міна не розірвалась, її випадково знайшли по приїзду. Тоді ж відбулися два влучання в дах.

–       Серпень, 2014: влучання в город за адресою Перша Вольна, 64 82-мм снарядом.

–       Осінь, 2014, за адресою Друга Вольна, 17: влучання між літньою кухнею і хатою  вилетіли два вікна, побитий шифер, посічені стіни (від снаряду лишилися маленькі алюмінієві осколки). 

–   6 вересня 2014, вул. Надежди: влучання по вулиці 82-мм снарядами. Влучання зокрема в сарай і дах будинку №30, втім обстрілом пошкоджено практично кожен другий будинок на вулиці. Стріляли, за свідченнями, з боку Первомайська. 

2015 рік

–       Протягом 2015 року: влучання в ріг дому за адресою Друга Вольна, 17.

–       Протягом 2015 року: за 20 метрів від вул. Перша Вольна, 64, на розтяжці підірвався електрослюсар.

–       Травень, 2015: влучання снаряду в дах за адресою Друга Вольна, 64.

–       Початок серпня, 2015, 3:00: влучання в город за адресою вул. Друга Вольна, 39, розбитий гараж, дах дому, сарай. Вирва від снаряду була глибиною понад 1,5 метри.

–       Серпень 2015: влучання 82-мм снаряду в дах будинку за адресою вул. Друга Вольна, 33. Пошкодження стіни і вікон в буд. №35.

–       Літо, 2015: влучання в літню кухню за адресою вул. Друга Вольна, 15.

2016 рік

–       Протягом 2016 року: влучання в двір за адресою Друга Вольна, 17.

–       Протягом 2016 року: влучання снарядом у двір за адресою вул. Набережна, 22. 

–       Червень, 2018: влучання двома мінами в город по Другій Вольній, 26. 

–       Кінець літа, 2016: влучання в дім (добудову) за адресою вул. Хуторна, 10.

–       3, 7 вересня 2016: кульові влучання за адресою вул. Студентська 12/1.

–       Кінець листопада 2016: влучання в двір за адресою вул. Друга Вольна, 22.

2017 рік

–       2017: по стежці між вул. Партизанською і хутором Вільний чоловік, Мубаракшин Вадим, підірвався на розтяжці. Через поранення він лишився без ока.

–       2017: від влучання в дім за адресою вул. Друга Вольна, 3, відбулася пожежа. Літню лежачу власницю сусіди встигли винести з дому.

–       Лютий, 2017: часті влучання за адресою вул. Друга Вольна, 64.

–       Лютий, 2017: чоловіка на переході з вул. Хуторської на вул. Друга Вольна застрелив снайпер з терикона на вул. Дзержинського. Можливо, чоловік був у камуфляжній куртці  тоді снайпер міг сприйняти його за військового, і в такому разі цей випадок не має складу воєнного злочину.

–       Зима, 2017: влучання в двір будинку за адресою вул. Хуторна, 10. 

–       23 вересня 2017: від обстрілу згорів дім на вул. Друга Вольна.

2018 рік

–       Протягом 2018 року: перебиті труби від влучання за адресою Друга Вольна, 17.

–       2018: влучання в город за адресою вул. Друга Вольна, 27.

–       Січень 2018: влучання, розбитий сарай за адресою Друга Вольна, 22.

–       20–ті числа травня 2018: 3 ПТУСТ-и поцілені по вул. Друга Вольна: один в сад (дім №42), інший  по вулиці, третій снаряд не розірвався і свідок не знає, де він. Вистріл відбувся з Мар’ївки.

–       Осінь, 2018: Сергій Галканов (вул. Набережна) і Ольга Тарамбула (Михайлівка) підірвалися на розтяжці (вул. Друга Вольна біля 60-х будинків).

–       7 вересня 2018: влучання в дім (Друга Вольна, 40) з підствольника з боку Мар’ївки.

–       29 вересня 2018: масове виселення мешканців вул. Польова і Набережна силовиками так званої «ЛНР» (20 будинків, 15 виселених сімей).

–       23 жовтня 2018: влучання 120-мм снаряду у двір за адресою Перша Вольна, 64. Вибиті вікна, двері, розбитий гараж, побита с/г техніка; електропровід; літня кухня.

–       Жовтень, 2018: влучання снаряду у дім за адресою вул. Друга Вольна, 29.

–       Жовтень, 2018: влучання снаряду в дах літньої кухні за адресою вул. Хуторна, 8. Знесена літня кухня і дах над частиною будинку.

–       6 листопада 2018, близько 18:00: влучання в дім за адресою вул. Друга Вольна, 81. Розбита більша частина дому. У вцілілій частині зараз живуть військові ЗСУ.

–       13 листопада, 2018: влучання – в дах за адресою вул. Студентська, 19/1: снаряд не розірвався, вилучений МНС.

–       15 листопада 2018: влучання біля фундаменту, вибиті вікна в домі за адресою Друга Вольна, 64.

–       16 листопада, 2018: влучання в дім за адресою вул. Студентська, 19/1  в спальню, із західного боку (з боку позицій ЗСУ).

–       17 листопада, 2018: влучання за адресою вул. Студентська, 19/1 в стіну кухні, зі східного боку (напрям Мар’ївки).

–       26–27 листопада 2018: влучання снаряду в двір дому за адресою вул. Друга Вольна, 49.

–       Листопад, 2018: влучання в город, пошкоджено дах в домі за адресою вул. Друга Вольна, 28. 

2019 рік

–       Протягом 2019 року: влучання в город, пробита ставня, рама, вікна за адресою Друга Вольна, 17.

–       Січень, 2019: влучання в дах дому за адресою вул. Друга Вольна, 27А.

–       Початок березня 2019: влучання в двір дому за адресою Друга Вольна, 22. Посічені ворота і забор, розбиті вікна, побита домашня птиця.

–       Весна, 2019: влучання в двір за адресою вул. Друга Вольна, 39.

–       10 лютого 2019, 21:30: куля влучила в ріг дому (вул. Студентська 12/1). Напрям на Мар’ївку.

–       20 лютого 2019: снаряд, осколком пробило дах наскрізь за адресою Студентська 12/1. Тоді ж влучання по вулиці Нахімова (постраждали три будинки); а також в дім по вул. Широка. 

–       Зима, 2019: влучання в двір за адресою вул. Друга Вольна, 49.

–       26 березня, 2019: розбитий до фундаменту дім за адресою вул. Набережна, 2.

–       30 березня 2019, 18:30: влучання по Першій Вольній навпроти дому №32 152-мм снарядом. Посічений дах, забор, вибиті вікна на веранді і в літній кухні. Припустимий напрям з якого відбулося влучання – Первомайськ. Тоді ж відбулося влучання в двір за адресою вул. Перша Вольна, 28. За 5 хвилин  влучання в сусідній дім (влучання спричинило пожежу). 3-й снаряд влучив за 200 метрів південніше, біля залізниці.

–       Березень 2019: влучання снаряду за адресою вул. Друга Вольна, 28, під забором з боку вулиці – посічений забор, зірваний шифер.

–       Березень 2019: влучання з кулеметної черги у двір дому за адресою вул. Друга Вольна, 35.

–       2–3 квітня 2019: влучання в двір за адресою вул. Студентська 12/1.

–       14 квітня 2019, 20:30: 5 снарядів влучили за адресою вул. Студентська, 20  пошкоджено будинок, а також стіни і дах сусідніх домів.

–       Квітень, 2019, 6:45: влучання снарядом перед домом за адресою вул. Широка, 27; пробитий дах. 

–       Липень, 2019: влучання по вулиці Хуторна.

–       Липень, 2019, вечір: влучання в горище дому за адресою вул. Друга Вольна, 27, розбитий гараж.

Точна дата невідома:

–       По вул. Експериментальна Олександр Павлов підірвався на розтяжці на власному городі. Чоловік отримав контузію.

–       Влучання за адресою вул. Перша Вольна, 49, дім згорів.

–       Три влучання за адресою вул. Друга Вольна, 31.

–       Два снайперські обстріли двору за адресою вул. Друга Вольна, 77, під час яких ледь не загинув мешканець.

Детально про примусове виселення людей.

29 вересня 2018 року — одна з найскладніших дат для мешканців вулиць Польова і Набережна в Золотому-4. Того дня силовики «ЛНР» заходили в домівки і примусово виселяли їх мешканців, даючи їм 20 хвилин на збори. Так, за пів години спорожніли Набережна і Польова вулиці. На них стояло трохи більше 30–ти будинків. На 20–ті числа вересня 2018 року там лишалося 14 родин. Про долю своїх домівок люди дізнавалися вже з випусків новин, розглядаючи на знімках з дронів руїни своїх осель. Детальніше про Золоте читайте у нашому матеріалі.

2.3 Катеринівка

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Катеринівки 7 серпня 2019 року. Документатори Truth Hounds опитали 4 свідків та документально зафіксували 7 атак. 

Катеринівка  поселення-сателіт Золотого. Селище розташоване між крайніми блокпостами воюючих сил і, відповідно, є «сірою зоною».

 Селище особливо сильно постраждало від авіаударів на початку війни влітку 2014 року. 

qute.png

«Дах дому підняло сантиметрів на 30, ворота підскочили і прочинилися. Було відчуття, що земля, як під час землетрусу, підскочила. Удар був такий, що мене наче по потилиці вдарило, наче очі зараз виб’є»

Також селище розташоване на відкритій до обстрілів з боку позицій так званої «ЛНР». Один з обстрілів, згідно зі свідченнями, взагалі відбувся аби «відлякати» місцевих, які зібралися в одному з будинків.

qute.png

«Таксист, який в той день їздив сюди (в Золоте – прим.) з Первомайська через поля Катеринівки розказав, що тоді десь на блокпості на в'їзді в Первомайськ чув, як військові «ЛНР» говорили, що у нас тут скупчення якесь, і треба було б їх прилякати. У нас того дняя дійсно як раз приїхали три машини, були гості, сусіди»

Найближчі до селища військові позиції  це позиції ЗСУ на Стаханівці (Золоте-3) за півтора кілометри. За трохи більш ніж півтора кілометри на південний схід від Катеринівки розташовуються позиції так званої «ЛНР» у селищі Молодіжне. Також за 5 кілометрів на схід розташовані позиції «ЛНР» у Мар’ївці (Золоте-5).

Опис атак:

2014 рік

–       Вересень–жовтень, 2014: влучання 120-мм снарядом під флігель за адресою вул. Тімірязева, 74. Знесений ріг флігеля (з південно-східного боку), посічений фронтон, розбиті вікна, пошкоджені стіни дому, знищений складений у флігелі шлакоблок.

2015 рік

–       Січень, 2015, 5–6 ранку: влучання 120-мм снаряду за адресою вул. Тімірязева, 43. Влучання з боку городу в центральну стіну дому. Зруйнований будинок, зірваний дах, розбита машина, знищені всі меблі, поранений мешканець.

–       Січень, 2015, 5–6 ранку: влучання 120-мм снаряду за адресою вул. Тімірязева, 41. Влучання з боку городу в центральну стіну дому. Побитий дах, пошкоджені стіни. Пошкоджений також дім навпроти.

2016 рік

–       Осінь 2016, близько 5ї ранку: обстріл з боку Стаханівця. Недоліт 82-мм снаряду за адресою вул. Тімірязева, 74. Розбитий гараж.

2017 рік

–       Липень, 2017, 5 вечора: обстріл з АГС. Розбиті вікна, побитий дах за адресою вул. Тімірязева, 60.

–    Липень, 2017, 5 вечора: обстріл з АГС. Осколкове поранення свідка (вухо, лице) за адресою вул. Тімірязева, 64.

2019 рік

Деталі обстрілу 7 липня 2019 року:
7 липня 2019 о 5:10–5:20 почався обстріл, який продовжувався близько години. Снаряди рвались на вулиці Тимірязєва і на полі, де випасають худобу. В результаті обстрілу згоріли скирда та мотоцикл за адресою вул. Тимірязева, 60. . Дім за адресою Тимірязєва, 45 зазнав прямого влучання, внаслідок чого зазнав серйозних руйнувань.8 . Відбулося два влучання снарядів у подвір’я навколо дому за адресою вул. Тимірязева, 74. В результаті — вибиті вікна, пробита бочка з водою, осколки в деревах, контужена птиця. Всього Автори нарахували дев’ять воронок від міни калібру 82-мм на місці інциденту. Цей обстріл кваліфіковано Авторами як умисну атаку на цивільне населення, оскільки жодних військових цілей в радіусі більше кілометра на час інциденту не було.

2.4 Комишуваха

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Комишувахи 6 серпня 2019 року. Документатори Truth Hounds опитали 2 свідків та документально зафіксували 2 атаки. 

Комишуваха  селище Попаснянського району в Луганській області. Населення складає 2058 осіб. З серпня 2014 року селище повністю підконтрольне українському уряду.

Найближчі військові позиції до селища  позиції ЗСУ на північних околицях селища (за приблизно 500 метрів); позиції так званої «ЛНР»  за 9 кілометрів від селища.

Опис атак:

2019 рік

–       22 березня, 2019: з-за посадок виїхали 3 машини на гусеницях, відстріляли і поїхали назад  їхали трасою на Врубівку. Тоді почався обстріл у відповідь  всього близько 8 вибухів з інтервалом приблизно 2 хв. Пошкоджені стіни осколками за адресою вул. Поштова, 43; влучання снаряду в двір попід домом (не розірвався) за адресою вул. Поштова, 58; вибуховою хвилею посічені осколками стіни, розбиті вікна, в кімнатах купа осколків, пробитий фасад, воронки в городі за адресою вул. Поштова, 68.

–       24 березня 2019, близько 17:00: обстріл, влучання в двір за адресою вул. Поштова, 43. 

22 березня 2019 року, приблизно о 16:00, на окраїні Комишувахи з’явилися 3 машини на гусеницях, які відстріляли і поїхали трасою на Врубівку. За годину почався обстріл у відповідь. Відбулося 8 вибухів з інтервалом приблизно 2 хвилини. Постраждали 4 доми. Відтак, маємо факт використання «живого щита» (обстріл з-за цивільної забудови), і факт непропорційної атаки. Найближча позиція до локації, звідки відстріляли машини на гусеницях – блокпост (позначено на мапі). У відповідь стріляли з Первомайська – 2 АК-6 окремий мотострілковий полк «Казачий».

2.5 Нижньотепле

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Нижньотеплого 11 жовтня 2019 року. Документатори Truth Hounds опитали 2 свідків та документально зафіксували 4 атаки. 

Нижньотепле  селище Станичо-Луганського району, в якому проживає трохи більше 1500 осіб. Селище розташоване по руслу річки Тепла на північний захід від Станиці Луганської. 

Найближчі військові позиції до селища  позиції ЗСУ за кілометр від південно-західних околиць селища. Також військові живуть у двоповерхівках в межах селища (південно-західні околиці). Найближчі позиції так званої «ЛНР» розташовані за річкою Сіверський Донець  до них по прямій від селища трохи більше 2 кілометрів.

Опис атак:

2014 рік

–       Вересень, 2014: загибла під час обстрілу жінка на вулиці Зарічній.

–   Листопад, 2014: артилерійський обстріл. Влучання по вулиці Миру і в двори будинків. Багато контужених (в тому числі діти).

–       Кінець грудня, 2014: обстріл, влучання навколо школи по вул. Миру.

2015 рік

–       Ніч з 14 на 15 січня 2015, 2-га ночі: обстріл з РСЗВ «Град». Згоріли сараї, худоба, пошкоджені кілька двоповерхівок, в яких перебували солдати ЗСУ.

(Фото обстрілів 2015 року надані свідком)

2.6 Новоолександрівка

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Новоолександрівки 6 серпня 2019 року. Документатори Truth Hounds опитали 1 свідка та документально зафіксували 4 атаки. 

Новоолександрівка  село в Попаснянському районі, в якому проживає наразі менше 100 осіб. Село підконтрольне Україні за Другими Мінськими домовленостями.

Зі східного боку селище розташоване за 4,5км до підконтрольного так званій «ЛНР» Первомайська. Найближчі військові об’єкти до селища розташовані за 1,5км на південний схід, а також за 2,7км на північ  обидва об’єкти є позиціями ЗСУ.

Опис атак:

2014 рік

–       5 вересня 2014 року, о першій дня,  за 4 години до початку перемир’я за Першими Мінськими домовленостями: обстріл селища з підконтрольного так званій «ЛНР» Первомайська. Обстріл відбувався 82-мм снарядами з позицій «ЛНР», на яких стоїть 2 АК 17-й БТрО «Большой». Влучання по вул. Космічній. Мешканка за адресою вул. Космічна, 8, отримала осколкове поранення.

2015 рік

–       Січень–лютий 2015: під час обстрілу Попасної. Влучання по вулиці Космічній.

2016 рік

–       26 березня 2016: за 20 хвилин після бою, в город за адресою вул. Космічна, 8, влучило 4 снаряди з АГС. 

2019 рік

–       22 березня 2019: обстріл, влучання снаряду в двір за адресою вул. Космічна, 8. Згорів сусідній дім.

2.7 Вільхове

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Вільхового 8 серпня 2019 року. Документатори Truth Hounds опитали 1 свідка та документально зафіксували 4 атаки. 

Вільхове  селище у Луганській області, Станично-Луганський район, в якому проживає близько 3000 осіб. У селищі діє залізничний міждержавний пункт пропуску з Російською Федерацією. 

Найближчі військові об’єкти в селищі розташовані в його південній частині  це місця дислокації ЗСУ. Найближчі позиції так званої «ЛНР» розташовані за річкою Сіверський Донецьк за 7,5 км.

Опис атак:

2014 рік

–       Серпень, 2014: на східних околицях міста авто підірвалося на міні  водій вижив, пасажирка загинула на місці.

–       23 грудня 2014: РСЗВ «Град», влучання в двір за адресою вул. Піщана 3/2. Вилетіли вікна, зруйнована прибудова, посічені стіни, пошкоджений дах.

2017 рік

–       Серпень, 2017: під час протипожежних робіт в лісі біля зазлізничного мосту співробітник лісництва підірвався на розтяжці гранати РГД (згідно зі словами прикордонників). Пошкоджений трактор.

2019 рік

Детально про інцидент 3 липня 2019

–     2 липня пізно ввечері в результаті обстрілу поблизу села Болотенне зайнявся ліс. 3 липня 2019 о 5 ранку працівникові лісгоспу дали розпорядження провести протипожежне оборювання місця займання лісу. Під час протипожежних робіт в лісі біля залізничного моступрацівник наїхав на протитанкову міну, яка здетонувала. Його поранило і контузило, він отримав суттєве пошкодження зору та пам’яті. Трактору відірвало колесо.

 

Випадки за 2017 та 2019 рік відбулися далеко від місць ведення бойових дій і практично за кілометр від кордону з Російською Федерацією.

(Фото залишків снаряду РСЗВ «Град», який влучив в дім на вул. Піщаній 3/2)

2.8 Станиця Луганська

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з двох виїздів до Станиці Луганської 28 серпня та 10 жовтня 2019 року. Документатори Truth Hounds опитали 3 свідків та документально зафіксували 7 атак.

Станиця Луганська — селище міського типу з населенням 13 700 мешканців, розташоване на підконтрольній Україні частині Луганської області. Селище знаходиться за 15 км від підконтрольного силам так званої «ЛНР» міста Луганськ на південному сході, та за 17 км до кордону з Російською Федерацією. Південна та південно-західна околиця Станиці Луганської розташовані на відстані від 500 м до 1,5 км від річки Сіверський Донець, по якій з серпня 2014 року проходить лінія розмежування між Україною та силами «ЛНР». 

Опис атак:

2014 рік

–       Весна, 2014: представники сил так званої «ЛНР» (двоє з них  місцеві мешканці) різали вагони на метал на станції «Кіндрашівська Нова». Співробітники станції змогли вивезти 500 вагонів, інші втрачено.

–       Травень, 2014: начальника станції «Кіндрашівська Нова» взяли на підвал, погрожували. Начальника ПТО побили.

–      Травень, 2014: начальника станції «Кіндрашівська Нова» викрали силовики так званої «ЛНР», припустимо чеченці, і погрожували застрелити, якщо він не дасть команду поставити вагони на Станично-Луганський міст.

–       2 вересня 2014, 21:30: обстріл, який продовжувався 20 хв. 3 снаряди влучили в город за адресою вул. Лісна, 97. Влучання також по вул. Уляни Громової 37, 48, по дому батьків  4 постраждалі будинки загалом.

2015 рік

–       2015: двоє цивільних підірвалися на міні на території Піщаного лісомисливського лісництва.

–      4 січня 2015, близько 9 ранку: влучання в багатоквартирний дім (18 квартир) по вул. Гагаріна.

–      6-7 січня 2015: влучання РСЗВ «Град» у двір житлового багатоквартирного будинку по вул. Гагаріна.

–     4 лютого, 2015: пряме влучання в дах дому за адресою пров. Клубний, 9. РСЗВ «Град». Частково зруйновано будівлю (3 квартири повністю зруйновані), наразі вона в аварійному стані.

2019 рік

–       3 липня 2019: тракторист підірвався на міні на території Піщаного лісомисливського лісництва.

2.9 Троїцьке

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Троїцького 5 серпня 2019 року. Документатори Truth Hounds опитали 3 свідків та документально зафіксували 8 атак.

Троїцьке  село на підконтрольній Україні частині Луганської області (Попаснянський район), чисельність населення  1400 осіб. Розташоване приблизно за 15 км від опорного пункту так званої «ДНР» в Первомайську, за 10 км від підконтрольного так званій «ЛНР» населеного пункту Калинове.

Населення проживає по обидва боки річки Лугань. Бази та вогневі точки ЗСУ розташовані навколо поселення, на південь, північ та схід від села на відстані 2 км від центру села. 

Опис атак:

2015 рік

–     18 січня 2015: влучання в територію СОО «Надія». Вибиті вікна, посічені стіни, пошкоджений дах, побиті лінії електропередач. Обстріл проводився з боку Калинова, Стаханова (Кадіївки). Обстріли продовжувалися до середини лютого 2015. Зруйновані будівлі ферм, втрачена крупна рогата скотина.

–     22 січня 2015: О 8:00: пряме влучання в дім, в двір за адресою Оборонна 2-2, а також в дім за адресою Оборонна 3-1. Пошкоджені також технічні майстерні, техніка, металеві споруди зернового току.

2018 рік

–     1, 2 травня, 2018: влучання по Кузнечной вулиці.

–    18 травня, 2018: влучання в дім по вул. Кузнечной  загинули двоє. За 150м розташований блокпост на 2 особи, без техніки.

2019 рік

–     Ніч з 27 на 28 лютого 2019: влучання між домами. Поранена жінка (осколкове поранення) за адресою вул. Сонячна (Щорса), 20. Посічені стіни, вибиті вікна. Пошкоджений будинок за адресою вул. Сонячна (Щорса), 21.

–     6 травня, 2019, 10:30: влучання біля дитячого майданчику (біля входу в адміністрацію). Яма глибиною по коліно і діаметром близько півтора метра. Тоді ж: влучання біля стіни школи (пошкодження сусіднього дому вчительки); в город приватного дому. Всього відбулося 3 влучання. 

–     6 травня, 2019, 17:00 приблизно: влучання біля церкви  70 см в діаметрі і глибина 50см воронка. Тоді ж – влучання в двір на вул. Красній.

–     6 червня 2019, 16:20: механізатор і свідок наїхали на тракторі на протитанкову міну. Поряд не було позначень про заміновану територію. Згорів трактор, механізатор поранений, свідок – поранений і контужений.

Атака 6 травня 2019 року:

6 травня приблизно о 10:30 неподалік від сільської церкви влучив снаряд. За кілька хвилин другий  перед дитячим майданчиком, який розташований неподалік від тієї ж церкви і за кілька метрів від військово-цивільної адміністрації. Ще один снаряд влучив неподалік від будинку шкільної вчительки (також в околицях поблизу школи) ­—вибухом їй вибило вікна. І ще один — влучив в город місцевого мешканця.  Згідно з інформацією Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, снаряди було випущено з боку Первомайська. Згідно з аналізом українських військових, обстріл проводився 120-міліметровими мінами.   Мешканці села під час обстрілу не постраждали.

Обстріл  міг провадитися з прицілом на військово-цивільну адміністрацію (ВЦА). Точність 120-мм мінометуможе бути не достатньою, щоб прицільно влучити по ВЦА: відстань між церквою, ВЦА і майданчиком — до 150 метрів. Також можливою мішенню міг бути командно-штабний пункт, розташований за400–500 метрів від влучання, втім там немає військової техніки. Крапку в міркуваннях щодо запланованої мішені може поставити той факт, що обстріл, згідно з висновками військових, а також згідно зі свідченням очевидців , провадився осколковими боєприпасами, які використовуються для влучання по живій силі. Завважуючи той факт, що влучання було в село, де проживали цивільні, з певністю можна сказати, що куди б снаряди не скеровувалися, атакувальними були свідомі того, що під удар потрапить цивільне населення.

Обстріл відбувся в понеділок, в навчальний час. В школі і поблизу були діти. Перший снаряд влучив неподалік від церкви, а за кілька хвилин прилетів другий — просто попід дитячий майданчик при школі. Дошкільну групу дітей 3-4 років вихователька за кількахвилинну перерву між першим і другим розривом встигла вивести з майданчику. Снаряд полишив за собою воронку глибиною 40 см і діаметром 1,5 метри. За 2 хвилини до нього там бігали діти, чий зріст ще до метра не дістає.

2.10 Щастя

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Щастя 9 серпня 2019 року. Документатори Truth Hounds опитали 3 свідків та документально зафіксували 5 атак.

Щастя  місто у Луганській області, в якому проживає 11 887 осіб. Місто розташоване на лівому березі річки Сіверський Донець, по якому проходить умовна лінія розмежування між територією підконтрольною Україні та територіями, що контролюються так званою «ЛНР».

Військові позиції розташовані в межах міста  на півострові, який прилягає до Щастя з південно-східного боку. Одразу за річкою розташовані позиції так званої «ЛНР».

Опис атак:

2015 рік

–       1 грудня, 2015: розбитий будинок за адресою вул. Гагаріна, 6.

2016 рік

–       Протягом 2016 року, від багатьох влучань, розбитий будинок за адресою вул. Гагаріна, 12.

2019 рік

–       6 березня, 2019, 13:40: влучання в дім за адресою вул. Гагаріна, 8. Слід в стіні становить приблизно 10 см діаметром. Військові ЗСУ припустили, що обстріл вівся з невеликого гранатомету.

–       18 травня 2019, 21:00 приблизно: вистріл з РПГ–22 у вікно цивільних мешканців в садовому кооперативі «Екран».

–       3 липня 2019, 21:00 приблизно: обстріл. Згоріли щонайменше 2 будинки.

Потрібно зазначити, що на території садового кооперативу «Екран» локалізуються військові ЗСУ (зокрема 92-га бригада).

3.0
Донецька область

3.1 Авдіївка

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Авдіївки 29 січня 2020 року. Документатори Truth Hounds опитали 3 свідків та документально зафіксували 3 атаки.

Авдіївка  індустріальне місто в Донецькій області України з населенням 32 843 осіб. Головний роботодавець та джерело електроенергії в Авдіївці  Авдіївський коксохімічний завод, розташований на північно-східних околицях Авдіївки. Саме він та підлеглі йому підприємства є основним місцем роботи для мешканців Авдіївки.

Місто було захоплене силами так званої «ДНР» у травні 2014 року і звільнене ЗСУ 29 липня 2014 року. Воно розташоване у безпосередній близькості до підконтрольного «ДНР» міста Ясинувата (на південному сході) і Донецька (на півдні)  3,5 км відділяє споруди на півдні Авдіївки від селища Спартак під Донецьком.

Стратегічна важливість Авдіївки полягає у проходженні крізь місто важливих автошляхів, які сполучають контрольовані проросійськими бойовиками Донецьк і Горлівку. Згідно з домовленостями про припинення вогню Мінськ–2, промислова зона на південному сході Авдіївки стала де-факто буферною зоною між позиціями ЗСУ і «ДНР». 

Укріплення ЗСУ розташовані в цій промисловій зоні. Також ЗСУ контролює невелику ділянку траси M04. Також казарми ЗСУ розташовані на північ від міста поруч із залізничною станцією.

Місто постійно обстрілюється. В останню місію в Авдіївку, документатори Truth Hounds вперше побували в кінці вулиці Лермонтова  це остання точка Авдіївки, розташована попід пагорбом, через який вже починається так звана «ДНР». За кількасот метрів звідти пролягає контрольована проросійськими силами дорога на Донецьк.

Опис атак:

2016 рік

–       2016: влучання в дім за адресою вул. Нахімова, 10  пряме влучання в дах, осколковою хвилею вибиті вікна і посічені стіни буд.№13А.

2017 рік

–       16 лютого 2017: влучання в дім за адресою вул. Лермонтова, 86, розбита задня стіна дому, дах.

2019 рік

–       30 червня, 2019: влучання в ріг дому за адресою вул. Нахімова, 13А  розбитий дах, пошкоджені стіни, тріщина в стелі. Також влучання в балку будинку за адресою вул. Нахімова, 13. Ще три влучання по вулиці. Обстріл вівся з боку с. Спартак 122-мм снарядами.

3.2 Верхньоторецьке

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з двох виїздів до Верхньоторецького 29 січня та 8 лютого 2020 року. Документатори Truth Hounds опитали 5 свідків та документально зафіксували 9 атак.

Верхньоторецьке  селище Ясинуватого району, в якому проживає 2868 осіб. Лінія розмежування проходить одразу по східній межі селища. Відтак, місцеві живуть у постійній та безпосередній наближеності до військових об’єктів та самих військових.

Два роки селище було розділене надвоє за Другими Мінськими домовленостями. У грудні 2017 року воно повернулося під контроль України. Обстріли Верхньоторецького продовжуються й досі. 

Військові позиції ЗСУ розташовані на в’їзді в селище з північного боку  блокпост; а також в межах селища: вздовж вул. Леніна (південна сторона селища), та на вулиці Калініна (також південна сторона селища).

Опис атак:

2015 рік

–       2015: влучання розривної кулі в двір за адресою вул. Лазурна (Колхозна), 30А.

–      4 лютого, 2015: обстріл, влучання снарядами по центральній частині селища  в Колхозний дім (вул. Відродження), селищну раду, центральні магазини, двір дитсадка і школи, кілька будинків по вул. Відродження. Поранена жінка; загибла дитина у 2-поверхівці по вул. Відродження; одна жінка загинула від втрати крові (отримала поранення біля магазину). Обстріл відбувався 20–25 хвилин і був прицільним  снаряди лягали на відстані 25–50 метрів один від одного. 

–      10–11 лютого, 2015:  обстріл, влучання по центральній частині селища і по вулиці Відродження. Влучання в будинки №72 і №84 по вул. Відродження, в дитсадок; школа пошкоджена вибуховою хвилею. За адресою вул. Відродження, 66 повністю зруйнований дах, зруйнований ріг дому, в який прийшлося пряме влучання. Один поранений. Блокпост розташований за 300м від крайньої точки влучання.

–      Березень, 2015: обстріл залізничної станції; вибуховою хвилею вибиті вікна і посічені стіни будинку на сусідній вулиці (вул. Відродження, 134).

–      Березень, 2015: Обстріл команди майстрів (з Костянтинівки), які ремонтували станцію. Усі загинули.

–      Кінець квітня, 2015: влучання в димохід будинку за адресою вул. Відродження 6.

–      25 травня 2015, близько 23:00: обстріл, влучання в дім за адресою вул. Відродження 6  знесений дах, знищена частина дому (санвузол), пошкоджені стіни, меблі.

–      18 липня, 2015, 7:00: влучання в дах дому за адресою вул. Відродження, 71. Побиті стіни, поранений мешканець.

2017 рік

–      Під час обстрілу центральної частини селища, місцевий мешканець поранений вистрілом з підствольника.

3.3 Гранітне

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з чотирьох виїздів до Гранітного 10 та 11 грудня 2019 року, та 29 і 10 січня 2020 року. Документатори Truth Hounds опитали 22 свідків та документально зафіксували 37 атак.

Гранітне  селище, розташоване по правому берегу Кальміуса, в якому проживає 1443 особи. Має свою назву від скелястої місцевості. Дійсно, просто посеред вуличок, виступають величезні породи граніту. У селищі проживає багато греків, вірменів, угорців і декілька родин кримських татар, які повернулися з депортації, але яким не вдалося оселитися на історичній батьківщині. 

Міст через Кальміус сполучав селище із селом Старомар’ївка, яке наразі контролюється так званою «ДНР». Через це село проходить дорога на Тельманове (перейменоване на Бойківське)  смт, яке раніше було райцентром. 

Війна у селище прийшла на початку вересня 2014 року, коли бойовики проросійських сил обстріляли рейсовий автобус. Відтоді селище зазнає постійних обстрілів. Військові ЗСУ зайшли на територію селища в жовтні 2014 року. За 6 років війни Гранітне втратило щонайменше 6 мешканців.

Найближчі військові позиції  за 300 метрів на південь від селища (база ЗСУ в будинку «Сільхозтехніка»), і за 200 метрів на північ. Позиції так званої «ДНР» розташовані на протилежному березі Кальміуса.

Опис атак:

2014 рік

–       Червень, 2014: на території місцевого сільськогосподарського підприємства ім. Леніна кульове поранення чабана.

–       Вересень, 2014: влучання по вулиці Бейди  6 снарядів, 3 з них  у двір дому №29. Пробитий наскрізь дах, побиті стіни, розбитий сарай. В домі перебували літня жінка і двоє малолітніх дітей.

–       2 вересня 2014, 15:00 орієнтовно: два обстріли, влучання в двір за адресою вул. Горького, 77.

–       Листопад, 2014: на «Камчатці» (частина селища, де розташовані вул. Колхозна і Піщана) загибла дитина від кульового поранення.

–       Листопад, 2014: обстріл, влучання в двір за адресою пров. Корюка, 4. Осколкова хвиля вибила вікна, пошкодила стіни, побила птицю. Поранено мешканця. В домі була однорічна дитина у якої тепер проблеми з психічним станом.

–       Листопад, 2014: влучання снаряду в двір дому за адресою вул. Хмельницького, 16/1.

–      29 листопада, 2014: обстріл, влучання снаряду біля магазину «Атаманова». Одна жінка загибла, двоє поранених. 

2015 рік

–         Протягом 2015: на «Камчатці» загибла дитина; двоє підстрелених снайпером; загибла жінка.

–      Протягом 2015: солдати ЗСУ ставали з БТР-ми посеред вулиці на пагорбі, стріляли в бік противника і від’їжджали. «Ответки» прилітали по вулиці.

–       26 січня, 2015, 10:00 ранку орієнтовно: два обстріли селища 120-мм снарядами. Влучання в двори по вул. Гагаріна, поранена мешканка.

–       Середина січня, 2015: влучання в дім за адресою вул. Південна, 3  повністю зруйнована частина дому.

–       Лютий, 2015: обстріл, влучання в двір за адресою вул. Горького, 77.

–       9 лютого, 2015, 21:30: обстріл, влучання по пров. Квітковий в 4 будинки. Два снаряди влучили в дім за адресою пров. Квітковий, 13: попід воротами і в металевий каркас між дахом і стіною. Поранена і контужена мешканка. Зруйновано більшу частину дому. Пошкоджене авто, зруйнований гараж.

–       14 лютого, 2015, 13:00 орієнтовно: влучання 120-мм снарядом в двір дому за адресою вул. Горького, 48. Розбитий гараж, посічені стіни, поранений мешканець. Дитина 2012 року народження, яка перебувала на момент обстрілу в домі, від отриманого стресу до грудня 2019 року тричі пережила гіпертонічну кризу.

–       Весна, 2015: влучання в будівлю школи  розбите одне крило.

–       Середина квітня, 2015, 19:00 орієнтовно: влучання снарядом у двір за адресою вул. Горького, 39 (з південно-західного боку). Навколо дому влучило 5 снарядів. Влучання також по вул. Горького в південно-східному напрямку. 

–       Квітень, 2015: обстріл, влучання в дах будинку на пров. Квітковому 82-мм снарядом.

–       Квітень, 2015: обстріл вулиці Гагаріна. Снаряди (120-мм) лягали у шаховому порядку. Влучання в доми.

–       Квітень, 2015: обстріл, влучання снаряду в двір за адресою вул. Гагаріна, 34. Розбитий сарай, побитий автомобіль, с/г приладдя, пошкоджений фундамент.

–       14 квітня, 2015: обстріл з РСЗВ «Град» «Камчатки». Осколки долітали за 500 метрів. Горіла худоба.

–     14 квітня, 2015, полудень: влучання снаряду за 1,5–2м від дому за адресою вул. Шкільна, 21. Мешканка отримала осколкове поранення. 

 –       5 травня, 2015: обстріл, влучання снаряду в город по вул. Бейди. Поранений.

 –     Літо, 2015: обстріл 120-мм снарядами вул. Бейди. Всього по вулиці розірвалися близько 12-ти снарядів. Серйозно пошкоджені будівлі.

 –       Літо, 2015: влучання в двір за адресою вул. Горького, 77.

 –       25 червня 2015: пастух підірвався на розтяжці на місцевому пасовищі «Дубки» (південно-західні околиці селища)  поранення, втрата худоби.

 –       Серпень, 2015: влучання снаряду під фундамент (південно-східна сторона) дому за адресою вул. Бейди, 41. Пошкодження стін, вибиті вікна; осколкова хвиля пошкодила в сусідній дім.

 –     Серпень, 2015: влучання снаряду біля дому за адресою вул. Гагаріна, 34, мешканець зазнав тілесних ушкоджень від вибухової хвилі.

–       12 вересня, 2015, 16:00 орієнтовно: влучання снаряду по вулиці попід магазином «Алінушка». Поранена жінка.

–       Листопад, 2015: влучання в фундамент дому за адресою пров. Корюка, 5. Вибиті всі вікна, розбита одна кімната. Обстріл проводився 120-мм снарядами. Всього 3 влучання по вулиці, 4 будинки постраждали.

2016 рік

–       Протягом 2016: прострілювання снайперами двору за адресою пров. Корюка, 5 (з позицій «ДНР»).

–       2016: влучання в двір по вул. Піщаній. Загибла мешканка.

2017 рік

–       Протягом 2017: прострілювання снайперами двору за адресою пров. Корюка, 5 (з позицій «ДНР»).

–      2-3 лютого, 2017, вечір: влучання в двір за адресою вул. Горького, 77. Воронка  близько метр діаметром, глибина до 40 см. Осколковою хвилею пошкоджена стіна, перервані ЛЕП.

–       12 лютого, 2017: кульове поранення чоловіка в своєму дворі (вул. Бейди, 30).

–      Квітень–травень, 2017: снайперський обстріл двору за адресою вул. Горького, 48. Куля влучила просто над головою двох малолітніх дітей.

2018 рік

–       Літо, 2018: мешканець підірвався на розтяжці неподалік від мосту на Бойківське.

Точна дата невідома:

–       Будинок «Сільхозтехніка», база ЗСУ: легковий автомобіль проїздив повз. Авто не зупиняли. Коли воно проїхало за будинок, військові відкрили по ньому вогонь. Загинув хлопець.

3.4 Зайцеве, станція «Майорська»

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Зайцевого 25 вересня 2019 року. Документатори Truth Hounds опитали 6 свідків та документально зафіксували 11 атак.

Станція «Майорське»  дещо відділена частина селища Зайцеве. Тут стоїть п’ятиповерхівка, розташований приватний сектор, дитячий садок, який не функціонує з 2014 року. В його приміщенні розташована Військово-цивільна адміністрація і живуть українські військові з 2014 року.

Найближчі військові об’єкти розташовані за 900 метрів на північний-захід (блокпост ЗСУ), за 400 метрів на схід і за 700 метрів на південний-схід  позиції ЗСУ. Найближчі позиції так званої «ДНР» розташовані за 2 кілометра на південний схід.

Опис атак:

2014 рік

–       Протягом 2014: кілька влучань у п’ятиповерхівку за адресою ст. Майорська, 15.

–       7 вересня 2014: обстріл, влучання снаряду в дворову частину між першим (№17) і другим (№23, з західного боку) бараками. П’ятеро поранених.

–       Вересень, 2014: влучання в барак №17 з боку Горлівки. 

–       Грудень, 2014: влучання в приватний будинок.

2015 рік

–       Літо, 2015: військові ЗСУ намагалися встановити гранатомети на даху п’ятиповерхівки (ст. Майорська, 15), в якій мешкали цивільні.

2016 рік

–       25 листопада, 2016: обстріл. Влучання в бараки №17, №25.

2017 рік

–       Липень, 2017: влучання в двір за адресою ст. Майорська, 19. Кумулятивний снаряд з напрямку Горлівки.

–       17–19 листопада, 2017: військові ЗСУ вламалисяя в 2 квартири у п’ятиповерхівці (ст. Майорська, 15), погрожували автоматом хазяям; забрали цінні речі.

2018 рік

–       11 травня 2018, ніч: обстріл п’ятиповерхівки (ст. Майорська, 15). 16 влучань у двір. На той момент військові проживали в домі разом із цивільними.

–       Весна, 2018: кульове прострілювання двору бараку №17. Пошкоджено автомобіль.

Точна дата невідома:

–       Ст. Майорська, 25  всього понад 10 влучань в і навколо бараку.

Детально про інцидент 7 вересня 2014:

Реконструкція подій обстрілу 7 вересня 2014 року ускладнюється тим, що єдина доступна про нього інформація — це свідчення очевидців та потерпілих, зібрані Truth Hounds, фотографії з місця події, а також відносні до справи відкриті джерела. Офіційні структури, якщо й зафіксували обстріл, то громадськість про нього повідомили у загальних фразах на кшталт «обстріли у Донецькій області» і «обстріли попри підписану в Мінську угоду про припинення вогню».

Удар снаряду прийшовся у дворову ділянку не далі, як у 5 метрах від групи цивільних. Усі постраждалі отримали ураження вибуховою хвилею та осколками. Те, що вони лишилися живими можна було б назвати  чистим везінням. Річ у тім, що снаряд пролетів над головами постраждалих і розірвався на землі. Тому більша частина осколків полетіла вперед по ходу польоту снаряду та влучила в стіну і дах наступної будівлі. Поранення здебільшого були наслідком рикошетів, що полетіли в бік сім’ї Акімових. Решту осколків поглинула земля.

За осколковим слідом і зважаючи на той факт, що цивільні, перебуваючи в п’яти метрах на південний схід від розриву, залишились живі, можна ідентифікувати напрям на вогневу позицію, як приблизно на південних схід. Снаряд прилетів дійсно з підконтрольної так званій «ДНР» Горлівки. За описаним свідками напрямом влучання, розташована лише одна військова позиція — на териконі горлівської шахти №4–5 «Нікітовка» ім. Ізотова. На вересень 2014 року Горлівку, включно з виходом на трасу Горлівка–Артемівськ контролювала так звана «група Безлера».

Детальніше про обстріл можна прочитати у нашому матеріалі.

3.5 Кам’янка

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з двох виїздів до Кам’янки 9 грудня 2019 року та 11 січня 2020 року. Документатори Truth Hounds опитали 7 свідків та документально зафіксували 2 атаки.

Кам’янка  селище в Ясинуватському районі, в якому мешкає менше 200 осіб. На сході селище межує з Авдіївкою. Кам’янка не прилягає до умовної лінії розмежування.

Військових об’єктів у селищі не розміщено. Найближчий військовий об’єкт  блокпост ЗСУ біля селища Мирне  півтора кілометра від крайньої точки Кам’янки. Позиції ЗСУ розташовані в селищі Новоселівка Друга  за 6 кілометрів від Кам’янки на південний схід. Позиції так званої «ДНР» розташовані за річкою Кальміус (близько 13 км від Кам’янки).

Опис атак:

2015 рік

–      14 січня 2015, 13:30: обстріл з РСЗВ «Град». Влучання навколо школи, біля церкви за 50м від школи, 2 розриви в парку біля церкви, 3 на східному виїзді дороги, влучання по вул. 8 березня, вул. Весняна (Перштотравнева), вул. Тиха. В школі вибиті вікна, побиті стіни. Всього по селищу понад 20 вирв від снарядів. Напрям польоту снарядів  південно-східний.

–       Осінь, 2015: 2 ночі поспіль обстріл зернового току (350 м на північ за межами селища).

Детально про інцидент 14 січня 2015:

Під час обстрілу 14 січня 2015 року постраждав здебільшого центр селища. На щастя, з-поміж мешканців ніхто не постраждав. Люди ховалися в домі на розі вул. Тихої і вул. 8 березня. Опісля навколо села відбувалися обстріли. Але ані до, ані після інциденту обстрілів селища не було.

Деякі свідки бачили заграву з боку р-на Зажиточний (Чермалик). З огляду на форму воронок, снаряди й дійсно влучили з південно-східного боку, тобто з боку позицій ЗСУ. З-поміж мешканців ходить слух, що обстріл був помилковим, і насправді метою було обстріляти селище Біла Кам’янка, в якій локалізуються значні сили так званої «ДНР», але через плутанину з назвами, обстріляли підконтрольну Україні Кам’янку.

 

3.6 Красногорівка

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з двох виїздів до Красногорівки 29 і 30 січня 2020 року. Документатори Truth Hounds опитали 2 свідків та документально зафіксували 2 атаки.

Красногорівка  місто районного значення у Мар’їнському районі, в якому проживає 15 254 особи. Більшість містян працює на центральному для міста Красногорівському вогнетривкому заводі. 

Місто два місяці перебувало під контролем так званої «ДНР», але з 2 серпня 2014 року є підконтрольним Україні. У 2014 році, під час активної фази бойових дій, танки їздили навіть по спальним районам міста. До міста прилягають західні околиці Донецька (село Старомихайлівка  підконтрольне «ДНР»). 

Найближчі позиції ЗСУ — Михайловський блокпост, за 1 км від крайньої жилої частини Красногорівки. Військові ЗСУ проживають у так званому районі «котеджі»  східні околиці міста за 150 метрів від крайньої жилої частини Красногорівки. Також військові ЗСУ живуть у дев’ятиповерхівках у південно-східній частині міста (Сонячний, 9 і 8). Найближчі позиції так званої «ДНР» розташовані у Старомихайлівці  за 2,6 км на схід від Красногорівки.

Опис атак:

2014 рік

–      Кінець літа, 2014: влучання РСЗВ «Град» в 4-й під’їзд будинку за адресою Чайковського, 36. Напрям влучання  східний (обстріл з боку ЗСУ).

2019 рік

–    19 липня, 2019, близько 11:00: разове влучання снарядом з боку Старомийхалівки. Осколками вбило місцевого мешканця який працював у полі і був там сам. Євген Муран, загиблий, був одягнений у світлий одяг, тому його неможливо було сплутати з військовим. Місцеві мешканці, через те, що вистріл був один, вважають, що це була цілеспрямована атака на нього.

Детально про інцидент 19 липня 2019:

 

19 липня Євген Муран вийшов працювати на городі за 100 метрів від свого дому. Його сусіди перебували у дворі дому, а дружина — з іншого боку дому. Близько 11-ї ранку вони почули вибух. За кілька хвилин стало ясно, що обстріл не продовжується. Тоді сусіди зрозуміли, що влучання снаряду прийшлося як раз на те місце, де перебував Євген. Коли вони прибігли до нього, то зрозуміли, що врятувати його вже неможливо —  він отримав наскрізні осколкові поранення. Євген був одягнений у світлий одяг, тому його неможливо було сплутати з військовим. Місцеві мешканці, через те, що вистріл був один, вважають, що це була цілеспрямована атака саме на нього.

 

3.7 Мар’їнка

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з трьох виїздів до Мар’їнки та одного виїзду до Донського 8, 12 грудня 2019 року, 26 січня і 15 лютого 2020 року. Документатори Truth Hounds опитали 11свідків та документально зафіксували 7 атак, які можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини.

Мар’їнка  населений пункт з чисельністю населення  9456 осіб. Розташована на лінії розмежування сил так званої «ДНР» та ЗСУ   фактично кордон проходить між Мар’їнкою та підконтрольним «ДНР» селом Олександрівка, що прилягає до Мар’їнки на сході. На північному сході Мар’їнка межує з Петровським районом  опорним пунктом «ДНР». Сили ДНР отримали нетривалий контроль над Мар’їнкою з середини квітня до серпня 2014 року. Місто було звільнене силами ЗСУ 5 серпня 2014 року. Населений пункт розташований приблизно за 23 кілометри на західний південно-захід від центру Донецька.

Військові ЗСУ стоять у госпіталі для ветеранів ІІ Світової війни, на молокозаводі, на посту ДАІ та на території інтернату. Військова база ДНР розташована в 400 метрах від найближчого житлового будинку в Мар’їнці.

Опис атак:

2014 рік

–       2 серпня, 2014: влучання РСЗВ «Град» в двір будинку за адресою вул. Тельмана, 158.

–       11 листопада, 2014, близько 22:00: обстріл РСЗВ «Град». Є свідки того, що снаряди випускали з-під Ільїнки. Також є свідчення, що вийшло 5 комплекти снарядів. 

2015 рік

–       27 вересня, 2015: згорів дім за адресою вул. Тельмана, 158. Свідкиня каже, що через випадкове влучання з боку позиції ЗСУ (14-та бригада)  вони самі їй зізналися.

2016 рік

–       11 квітня, 2016, близько 13:30: снайперським вистрілом вбило мешканця на власному городі по вул. Карпова. Є свідчення, що за кілька днів до того він робив зауваження українським військовим.

2017 рік

–       8 червня, 2017: кулеметний вистріл, поранена мешканка за адресою вул. Проков’єва, 206.

2019 рік

–       25 листопада, 2019, 10:30: кульовий обстріл жінки з дитиною у візку. Жінку було поранено. Куля пройшла за міліметр від артерії. Дитина вціліла.

–       18 грудня 2019: вбитий кульовим вистрілом місцевий по вул. Шевченка. Згідно зі свідченнями, куля (5.45) прилетіла з боку вулиці Шевченка (з боку підконтрольного ЗСУ).

3.8 Миколаївка

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з трьох виїздів до Миколаївки 16-18 лютого 2020 року. Документатори Truth Hounds опитали 10 свідків та документально зафіксували 10 атак.

Миколаївка  селище у Волноваському районі, в якому проживає близько тисячі осіб. З півночі селища розташований блокпост ЗСУ (за 600 метрів до селищної забудови). Також позиції ЗСУ розташовані на північному заході, і на північно-східних околицях Миколаївки. Найближчі позиції «ДНР» розташовані за 3,8 км від селища.

Опис атак:

2014 рік

–       18 жовтня 2014, 11-12:00: обстріл РСЗВ «Град», влучання 2-ма снарядами попід домом за адресою вул. Гагаріна, 49. Повністю проломаний дах, вибиті вікна, знесений дах гаража, наскрізь пробиті стіни гаража, розбитий дах в сараї. Обстріл проводився з боку Докучаївська–Оленівки.

–       15 жовтня, 2014, 10:00 орієнтовно: обстріл, влучання снаряду в дім за адресою вул. Шияна, 46. Обстріл з боку Докучаєвська.

–       15 листопада, 2014, 8–9:00: обстріл, влучання 4-х снарядів навколо дому за адресою вул. Шияна, 36. Розбитий сарай, побитий дах, посічені стіни, вибиті вікна і двері, тріщини у стінах дому.

2015 рік

–       18 січня, 2015, 14:00 орієнтовно: обстріл. Влучання в дім за адресою вул. Центральна (Леніна), 3.

–      22 січня, 2015, близько 2 ночі: обстріл РСЗВ «Град» (2 комплекти) Миколаївки і Новогнатівки (з боку Докучаєвська). Влучання у дитячий садок.

–       26 січня, 2015: обстріл трактористів, які працювали на території агрофірми «Екопрод». Поранений чоловік.

–       Вересень-жовтень, 2015: влучання снаряду в двір дому за адресою вул. Шияна, 33. Обстріл з боку Докучаївська. Тріснула стіна дому, посічені осколками дах дому і сараю, вибиті вікна. На момент обстрілу найближчий військовий об’єкт до місця обстрілу розташовувався за 800 метрів.

–       Вересень, 2015: підрив двох працівників на осколковій міні на території совхоза «Докучаєвський».

–    Вересень–жовтень, 2015: влучання снаряду в дім за адресою вул. Шияна, 46. Обстріл з боку Докучаївська.

2017 рік

–       4 липня, 2017: влучання в двір дому за адресою вул. Центральна (Леніна), 3.

3.9 Новогнатівка

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з трьох виїздів до Новогнатівки 15, 16 та 17 лютого 2020 року. Документатори Truth Hounds опитали 3 свідків та документально зафіксували 4 атаки.

Новогнатівка  село у Волноваському районі, підпорядковане Миколаївській сільській раді, в якому проживає близько 700 осіб. З півночі село прилягає до селища Миколаївка. Позиції ЗСУ розташовані на північно-східних околицях Новогнатівки. Найближчі позиції «ДНР» розташовані за 9 км від селища.

Опис атак:

2014 рік

–       Серпень, 2014: чоловік загинув під час обстрілу.

2015 рік

–       22 січня, 2015, близько 2 ночі: обстріл РСЗВ «Град» (2 комплекти) Миколаївки і Новогнатівки (з боку Докучаєвська). Влучання в двір школи, північно-східна частина селища. 2 будинки знищені повністю.

2016 рік

–       Зима, 2016: дівчина загинула від осколкового поранення.

–    Весна, 2016: подружжя підірвалося на протитанковій міні  отримали значні поранення, але вижили.

3.10 Новолуганське

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Новолуганського 26вересня 2019 року. Документатори Truth Hounds опитали 17 свідків та документально зафіксували 1 атаку.

Новолуганське  прибережне до Вуглегірського водосховища селище, розташоване за 30 кілометрів на південний схід від Бахмута. Економічне життя селища зосереджене навколо діяльності Бахмутського аграрного союзу  одного з найбільших українських підприємств промислового свинарства. 

Позиції українських військових з 2016 року стоять на південній межі селища  на території Бахмутського аграрного союзу. Ще одні українські позиції прикривають Новолуганське з південно-західного боку  на дорозі до окупованого Доломітного. Єдиний можливий військовий об’єкт у селищі  пункт військових медиків у гуртожитку в центрі Новолуганського.

Опис атак:

18 грудня 2017 року: обстріл селища з РСЗО «Град». По житловому сектору влучило 15 снарядів. 11 будинків зазнали прямого влучання. Майже 50 будинків було пошкоджено  37 одно- та двоповерхівок і 10 п’ятиповерхівок, дитсадок, школа, церква, 11 осіб, включно з дітьми, поранено, 8 з них госпіталізовано. Обстріл проводився з південно-східного напрямку, а саме з заводу ім. Кірова у підконтрольній так званій «ДНР» Горлівці. Це пункт постійного перебування артилерійського реактивного дивізіону «Корса» (батарея 9-ї роти 3го мотострілкового батальйону «Меч» так званої народної міліції «ДНР»). Детальніше про цю атаку і тих, хто її здійснив читайте у нашому матеріалі.

3.11 Прохорівка

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Прохорівки 18 лютого 2020 року. Документатори Truth Hounds опитали 1 свідка та документально зафіксували 3 атаки.

Прохорівка  село Волноваського району, в якому проживає близько 400 осіб. Найближчий воєнний об’єкт розташований за півтора кілометри на північний захід  позиції ЗСУ. Найближчі позиції так званої «ДНР» розташовані неподалік від контрольованого проросійськими силами селища Біла Кам’янка.

Опис атак:

2014 рік

–       21 серпня, 2014: обстріл ферми «Екопрод» (північно-західні околиці села, 1,1 км від військових позицій), загиблий працівник ферми. За 300 метрів від загиблого розташовувався ремонтний майданчик 41-го батальйону 72-ї бригади ЗСУ, куди звозили підбиту військову техніку.

2015 рік

–       1 лютого, 2015, 17:00 орієнтовно: військові ЗСУ відстрілялися з території ферми з РСЗВ «Град» і поїхали. Відповідь прилетіла за кілька годин  влучання в свинарник, ангар, навколо будівлі. 

–       7, 10 лютого, 2015: влучання у відповідь на обстріли ЗСУ (приїздили, стріляли і їхали). Розбитий свинарник; ангар для с/г продукції; корівник; техніка. Контузія кількох працівників ферми.

У випадках обстрілів за 2015 рік бачимо використання 72-ю бригадою ЗСУ цивільного об’єкту (ферми) як «живий щит».

3.12 Старогнатівка

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з п’яти виїздів до Старогнатівки 11 грудня 2019 року, 11 січня і 15–18 лютого 2020 року. Документатори Truth Hounds опитали 14 свідків та документально зафіксували 4 атаки.

Старогнатівка  село у Бойківському районі, в якому проживає до півтори тисячі осіб. Село межує на сході із селищем Біла Кам’янка, контрольованим силами так званої «ДНР». Найближчі воєнні об’єкти розташовані безпосередньо на прилеглих до Старогнатівки околиць: за 1,7 км на схід від селища стоять позиції ЗСУ. Найближчі воєнні об’єкти «ДНР» розташовані за 5км від центру Старогнатівки. Перший обстріл села відбувся 21 серпня 2014 року.

Опис атак:

2014 рік

–       30 жовтня, 2014, близько 4-ї ранку: після обстрілу з напряму Білої Кам’янки (влучання в 4 будинки), вистріли у відповідь з позицій ЗСУ влучили по вул. Шевченка. Зокрема, 2 снаряди влучили за адресою вул. Шевченка, 18, ще 3 снаряди влучили нижче по селу. Всього з боку ЗСУ влучило 6–7 снарядів.

2015 рік

–     19 січня, 2015, по обіді: влучання в дім за адресою вул. Спортивна, 15. Серйозно поранена мешканка.

–      29 січня, 2015, 19:00 орієнтовно: обстріл з південно-східного напряму (позиції «ДНР» за Білою Кам’янкою). Влучання в двір за адресою вул. Шевченка, 14. 

–      14 серпня, 2015: родич власників підірвався на гранаті (РГД–5, згідно з заявою медиків «Правого сектору»), закладеній у домі (вул. Паші Ангеліної, 46), який деякий час стояв порожній). До лютого 2015 за 200м від дому стояла вогнева позиція ЗСУ, найближча військова локація  за 3км в бік Білої Кам’янки.

3.13 Чермалик

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Місія складалась з одного виїзду до Чермалика 12 січня 2020 року. Документатори Truth Hounds опитали 7 свідків та документально зафіксували 4 атаки.

Чермалик  місто Донецької області, за 75 км на південь від обласного центру. Населення за неофіційними даними  1500–1900 осіб. З півдня і сходу омивається рікою Кальміус. 

Позиції ЗСУ розташовані у східних нежилих околицях міста, а також на заході за кілометр до межі міста. Позиції так званої «ДНР» розташовані за річкою Кальміус.

Опис атак:

2015 рік

–       12 лютого, 2015, 20:30-45: обстріл, влучання 2 снарядами в дім за адресою вул. Торгова, 63  один пробив дах і вилетів у вікно, інший розірвався на горищі, а хвостовик впав на диван, де за мить до того сиділа мешканка дому. Літніх мешканців контузило, один на час втратив зір і слух через стрес. У домі зруйнувало дах, побило двері, меблі, шафи і всі речі. Пізніше померлу мешканку не було в що вдягнути, щоб її поховати.

2017 рік

–       12 травня, 2017, полудень: жінку, яка працювала в своєму городі (вул. Заможна (Кірова), 73), підстрелили. Куля роздробила обидві берцові кістки. За 4 дні після цього випадку чоловік постраждалої показав представникам ОБСЄ, де перебувала його дружина на момент вистрілу, і вони визначили, що стріляли з дому, який розташований неподалік на схід від помешкання постраждалої. В домі розташовувалася снайперська локація, обмальована знаками «Азов».

–       Травень, 2017: за кілька днів після попереднього інциденту, чоловіка постраждалої побили військові з шевронами «Азов» із заявою, що він «багато говорить». Того ж дня у них була ротація.

qute.png

«Услышал скрип – открылась калитка, 3 человека в балаклавах и с автоматами, один стал на входе, возле калитки, второй стал с другой стороны, возле калитки, 3-й подошел и спросил «Иванов?». Я сказал, «Да». Он сказал: «Много разговариваешь». И как свет потух. Потом я пришел в себя, понял, что меня ударили по голове прикладом – след остался»

2019 рік

–       11 липня, 2019, 19-20:00: обстріл. Два 122-мм снаряди влучили в двір дому за адресою вул. Кальміуська, 63. Від розриву одного загинув мешканець дому. Інший снаряд не розірвався  його знайшли лише за півтора місяці. Осколковою хвилею зачепило ще кілька домів. В той обстріл по житловим забудовам Чермалика було випущено 4–5 снарядів. Стріляли з-за Кальміуса, з непідконтрольних територій.

3.14 Бойківське (Тельманове)

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Наступні факти документатори Truth Hounds отримали від свідка, який, через свою страх за своє життя і життя своїх рідних, вирішив лишатися анонімним. Більше деталей у справах лишаються відкритими виключно для Truth Hounds та прокурорів у справі.

Бойківське (стара назва Тельманове)  селище міського типу у Донецькій області, яке з вересня 2014 року контролюється проросійськими силами так званої «ДНР». У селищі перебуває під контролем 1 АК–1 ОМСБР «Славянская», батальйон «Вікінг» під керівництвом Олексія Сосонного (позивний «Боцман»). Саме він відповідальний за наведені нижче інциденти, скоєні його підлеглими.

Опис атак:

2015 рік

–       Після конфлікту з бойовиками «ДНР» був вбитий цивільний.

       Зґвалтування: дівчину, яка йшла зі школи додому, схопили четверо ополченців (припустимо «казаки») затягнули її в машину, зґвалтували, викинули і переїхали. Дівчина втім вижила.

3.15 Блокпост «Оленівка»

Наведена нижче інформація, а також її аналіз, ґрунтуються на документах польової місії, яку організація Truth Hounds здійснила від імені Авторів цього звіту. Наступні факти документатори Truth Hounds отримали під час польової місії до Старогнатівки 17 лютого 2020 року.

 «Оленівка»  блокпост так званої «ДНР», розташований поблизу однойменного селища. Блокпост контролює 1 АК – 5 ОМСБР «Оплот».

 Опис атак:

14 листопада, 2016, 7-8:00 орієнтовно: викрадення в/о сільської голови Старогнатівки на блокпосту. Жінка пробула в полоні місяць.

(Схема камери, в якій утримували полонену)

4.0
Юридична кваліфікація

Зібрана командою Truth Hounds у звіті інформація є оглядовою, тобто такою що лише позначає вірогідні можливості для втручання правоохоронних органів України та Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду в розслідування задокументованих інцидентів як воєнних злочинів. Іншими словами, інформація зі звіту покликана демонструвати наявність розумних підстав вважати, що окремі задокументовані випадки атак на цивільні об’єкти чи цивільних осіб, а також використання цивільних осіб у якості прикриття для здійснення атак, можуть розглядатися як воєнні злочини, а саме як: а) злочини за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни) та б) воєнні злочини за статтями 8(2)(b)(i) або 8(2)(е)(i) (навмисний напад на цивільне населення чи цивільних осіб), 8(2)(b)(ii) (навмисний напад на цивільні об’єкти), 8(2)(b)(iv) (спричинення непропорційної випадкової загибелі, шкоди здоров’ю або непропорційних матеріальних збитків) та статтею 8(2)(b)(ххіii) Римського статуту (використання захищених осіб у якості «живих щитів»). 

Подальша оцінка обстрілів, задокументованих у звіті вимагатиме встановлення наявності обов’язкових елементів воєнних злочинів, які є обов’язковими для кваліфікації згаданих воєнних злочинів згідно з Елементами злочинів (роз’яснюючого склади злочинів додатку до Римського статуту). 

Серед іншого варіанти кваліфікації описаних діянь залежатимуть від кваліфікації виду збройного конфлікту: міжнародний чи неміжнародний збройний конфлікт. Так, злочини за статтями 8(2)(b)(i) (навмисний напад на цивільне населення чи цивільних осіб), 8(2)(b)(ii) (навмисний напад на цивільні об’єкти), 8(2)(b)(iv) (спричинення непропорційної випадкової загибелі, шкоди здоров’ю або непропорційних матеріальних збитків) та статтею 8(2)(b)(ххіii) (використання захищених осіб у якості «живих щитів») можливо скоїти лише в контексті міжнародного збройного конфлікту, в той час як злочин, описаний у статті 8(2)(е)(i) (навмисний напад на цивільне населення чи цивільних осіб) вимагає контексту неміжнародного збройного конфлікту.

Хоча Truth Hounds у своїх попередніх звітах та комунікаціях, підготовлених для МКС, неодноразово наводив докази того, що збройний конфлікт на Сході України може вважатися міжнародним, втім, безпосередньою метою цього звіту не є підсилення дискусії про вид конфлікту. На даний момент укладачі звіту вважають достатньою ту кваліфікацію конфлікту, що її оприлюднив Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду, а саме розгляд збройного конфлікту і як міжнародного і як неміжнародного. Саме тому, варіанти юридичної кваліфікації у звіті запропоновані як для умов міжнародного збройного конфлікту, так і неміжнародного.

Що ж до інших обов’язкових обставин, що мають бути встановлені для кваліфікації задокументованих в звіті обстрілів, то для статей 8(2)(b)(i), 8(2)(е)(i) та 8(2)(b)(ii), то їх перелік виглядає наступним чином:

  1. Виконавець здійснив напад.
  2. Об’єктом нападу були цивільні об’єкти, тобто об’єкти, які не є військовими цілями, або цивільне населення чи цивільні особи.
  3. Виконавець навмисне обрав об’єктом нападу такі цивільні об’єкти або цивільних осіб.
  4. Виконавець усвідомлював фактичні обставини, які свідчили про існування збройного конфлікту.

Для статті 8(2)(b)(iv) відрізнятимуться другий та третій пункти наведеної структури, які виглядатимуть наступним чином:

  •     Напад носив такий характер, що він став причиною випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб або шкоди цивільним об’єктам, і така загибель, каліцтво або збиток були за своїм характером явно непропорційні очікуваній конкретній і безпосередній загальній військовій перевазі.
  •     Виконавець знав, що напад стане причиною випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб або шкоди цивільним об’єктам і що така загибель, каліцтво або збиток були за своїм характером явно непропорційні очікуваній конкретній і безпосередній загальній військовій перевазі.

А для статті 8(2)(b)(ххіii), окрім усвідомлення існування збройного конфлікту, необхідним буде встановлення того, що:

  •     Виконавець перемістив одне або кілька цивільних осіб або інших осіб, що охороняються відповідно до норм міжнародного права, які можуть застосовуватися в збройних конфліктах, або яким-небудь іншим чином скористався їх місцезнаходженням.
  •     Виконавець мав умисел захистити військовий об’єкт від нападу або прикрити воєнні операції, сприяти або перешкоджати їм.

З огляду на вище приведену структуру кількох складів воєнних злочинів, та ґрунтуючись на зібраній Truth Houndsінформації, можна відмітити, що є розумні підстави вважати, що у випадку з обстрілами Катеринівки, Станиці Луганської, Врубівки було скоєно злочини за статтями  8(2)(b)(i)/8(2)(е)(i) та 8(2)(b)(ii). В тому разі, коли існує можливість вважати, що загибель чи каліцтво цивільних осіб або шкода цивільним об’єктам була непропорційно завдана в ході атаки на військові об’єкти  як, наприклад у випадку із обстрілом 6 травня 2019 року у Троїцькому, діяння можливо кваліфікувати за статтею 8(2)(b)(iv). А у випадку з прикриттям атаки цивільними об’єктами під час атаки 22 березня 2019 року у Комишувасі, можливо вважати, що було скоєно злочин за статтею 8(2)(b)(ххіii).

АВТОРИ

Truth Hounds

Truth Hounds — це команда досвідчених фахівців з прав людини, що документують військові злочини та злочини проти людства в контексті конфліктів з 2014 року. Truth Hounds борються проти безкарності за міжнародні злочини та грубі порушення прав людини шляхом розслідування, документації, моніторингу, адвокації та вирішення проблем в інтересах вразливих груп. Документатори Truth Hounds мобілізують всі доступні джерела та методологію документування для створення системного підходу до документування, а також сприяють настанню відповідальності за грубі порушення прав людини та міжнародні злочини. Truth Hounds підготували три великі подання до Міжнародного кримінального суду і мають докладні знання міжнародних стандартів та найкращі практики збору та систематизації доказів. Truth Hounds постійно прагнуть до розробки інноваційних підходів до своєї діяльності з документування, боротьби з безкарністю, настання відповідальності та відновленні справедливості в постконфліктних суспільствах.

National Endowment for Democracy, NED

NED (Національний фонд на підтримку демократії) — це продемократична приватна фундація в США, заснована у 1983 році для поширення демократичних цінностей за межами США. Організація працює із недержавними установами, які впроваджують цінності громадянського суспільства та прав людини і громадянина в своїх країнах, підтримує незалежні медійні ініціативи, організовує підтримку місцевих активістів. В межах роботи з різними суб’єктами громадянського суспільства, фонд вкладається у розвиток демократичних ідей та підтримує продемократичний активізм, який часто реалізовується у несприятливих політичних та економічних умовах для того. Щорічно фонд надає понад 1600 ґрантів на підтримку роботи продемократичних організацій у понад 90 країнах.