Truth Hounds — це команда досвідчених фахівців із прав людини, які документують воєнні злочини та злочини проти людства в контексті збройних конфліктів із 2014 року. Наша організація бореться проти безкарності за міжнародні злочини та грубі порушення прав людини шляхом документування, розслідування, моніторингу й адвокації.
Читати звіт
(відкрити у новому вікні)
21 березня 2022 року між 13.00 та 13.30 російські війська завдали авіаційного удару по цивільних об’єктах Миколаєва. Дві авіабомби влучили по будівлі готелю «Інгул» та території Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1.
20 травня 2022 року Truth Hounds взяли участь у спільних слідчих діях з представниками/-цями Національної поліції та Миколаївської обласної прокуратури, задокументувавши місця влучань. На основі зібраної інформації з місця інциденту, даних відкритих джерел, додаткової інформації від слідства та результатів власного розслідування, аналітики/-ні організації дійшли висновку, що ця атака містить усі ознаки воєнного злочину, а також ідентифікували його виконавців ↓
1. ВСТАНОВЛЕННЯ ВИДУ ЗБРОЇ
У процесі розслідування документатор(к)и Truth Hounds спирались на фото- та відеоматеріали, відзняті під час перебування в місцях скоєння атак. Завдяки аерозйомці за допомогою квадрокоптера «Mavic, J3», польовим дослідникам/-цям організації вдалося побачити цілісну картину наслідків обстрілу, віднайти нові матеріальні докази та встановити додаткові деталі інциденту, а отже, наблизитися до визначення виду боєприпасів, використаних у день атаки. Це дало поштовх до подальшого розслідування та ідентифікації ймовірних воєнних злочинців.
Завдяки повітряній відеозйомці, учасники/-ці слідчих дій виявили залишки гальмівного парашута від боєприпасу. Наявність цього елементу, як показано на фото нижче, була задокументована на обох локаціях: біля зруйнованого готелю «Інгул» та на території психоневрологічної лікарні. Ці знахідки допомогли розслідувач(к)ам Truth Hounds та слідчим правоохоронних органів встановити тип боєприпасу та військову техніку — носія цієї зброї.
Встановлення точного виду та номенклатури боєприпасу часто є відправною точкою розслідування, що допомагає вибудувати подальший ланцюг аргументовано пов’язаних між собою фактів за схемою «тип боєприпасу — зброя — військовий підрозділ», і зрештою, вийти на ймовірних виконавців.
Базою для балістичного аналізу снаряду, що здетонував, є фото та відео наслідків вибуху самого боєприпасу, а також інформація й речові докази, зібрані під час документування. Форма вирв, характер та обсяг руйнувань, спричинених детонацією, є орієнтирами для встановлення типу боєприпасу.
Завдяки даним, зібраним під час документування авіаударів по Миколаєву 21 березня 2022 року, вдалося звузити поле дослідження та відкинути версію обстрілу цивільних об’єктів як ракетами великої та середньої дальності, так і снарядами з установок РСЗВ. Відправною точкою послужило визначення кута входження снарядів у ціль. Форми вирв від обох влучань свідчать про те, що траєкторія підльоту боєприпасів була строго вертикальною щодо поверхні. Для крилатих ракет та переважної більшості реактивних снарядів таке заходження на ціль є нехарактерним, адже найчастіше воно відбувається під гострим кутом до горизонталі поверхні. Справедливо зауважити, що для балістичних ракет (наприклад, «Іскандера») також притаманне вертикальне входження в поверхню. Проте версію із застосуванням балістичних ракет спростовує факт виявлення строп гальмівного парашута на місці атаки, яким не укомплектовані балістичні ракети. Натомість такий елемент є характерними для обмеженої номенклатури інших боєприпасів. До неї належать авіабомби вільного падіння та деякі снаряди РСЗВ, а саме: освітлювальні, касетні та так звані «гірські» реактивні снаряди[1]. Однак конфігурація вирв, наслідки вибухів (значні масштаби руйнувань та відсутність касетних суббоєприпасів на місцях влучань), а також те, що атаку було здійснено у світлий час доби, нівелюють версію про застосування кожного із вказаних снарядів.
Тому найімовірнішою видається версія, що під час атаки на готель «Інгул» та психоневрологічну лікарню російські війська застосували скинуті з літака авіабомби вільного падіння.
На озброєнні військово-повітряних сил РФ перебуває велике різноманіття авіаційних бомб різних типів та номенклатур [2].
Значно звузити пошук допомагає вищезгаданий факт наявності гальмівного парашута в конструкції бомби, а також обставини використання цього типу боєприпасу саме того дня, у той відрізок часу, та наслідки детонації снаряда на поверхні. Враховуючи ці критерії, можна одразу відкинути застосування таких типів авіабомб: протикорабельних (ПЛАБ), запалювальних та об’ємно-детонуючих — те ж саме, що й термобаричні (ЗАБ і ОДАБ відповідно), а також касетних авіабомб різних видів та призначення (РБК, КМГУ та інших). Так само поза фокусом дослідження залишаються авіабомби з індексом більше ніж «1000» (цей індекс майже завжди відповідає масі самого боєприпасу), оскільки руйнування від детонації таких бомб будь-якого виду та номенклатури значно перевищують наслідки вибухів у Миколаєві 21 березня 2022 року.
Наявність гальмівного парашута ще більше звужує вибірку потенційно задіяних авіабомб, фактично зводячи її до трьох: ФАБ-250 Ш(Л) або (Н), ФАБ-500Ш(Л) або (Н) та бетонобійна модифікація БетАБ. Індекс «Ш» у назві перших двох бомб розшифровується як «штурмові» і є міжтиповою ознакою для всіх боєприпасів цього виду, якраз і вказуючи на наявність гальмівного парашута. Версія про застосування авіабомби модифікації БетАБ є малоймовірною, оскільки конструкція бетонобійних бомб, окрім парашута, передбачає наявність прискорювача, що дозволяє проникати всередину приміщень або заглиблюватися в ґрунт на глибину 5 і більше метрів, із подальшою детонацією. Водночас характер руйнувань та контур вирви на даху готелю, як і чітка конусоподібна форма кратера на території лікарні, вказують на поверхневий, а не глибинний момент вибуху.
З метою максимально точного визначення типу авіабомб, скинутих на Миколаїв, необхідно звернутися до їхніх техніко-тактичних характеристик.
Внаслідок вибуху бойової частини некерованої авіабомби вільного падіння, вибухова хвиля утворює вирву конічної форми, овальну у своїй основі. За цих умов вибухова хвиля розходиться діаметрально від центру вибуху [3].
Оскільки на цивільні об’єкти в Миколаєві скинули бомби, оснащені гальмівними парашутами, вони заходили на ціль не падаючи корпусом паралельно поверхні, а спершу спускалися під певним кутом, і лише перед моментом зіткнення з землею займали положення, перпендикулярне до неї. Отож вирви від вибуху мають більш круглу форму в основі. Особливо добре це помітно під час розгляду кратера, утвореного на території лікарні, де бомба вдарила безпосередньо у ґрунт, а отже, в точці приземлення перебувала в майже вертикальному положенні щодо поверхні землі. Водночас контур вирви на даху готелю має більш видовжену овальну форму, що можна пояснити іншим кутом входження боєприпасу, адже точка удару знаходиться за ~10 м над поверхнею землі.
ПОРІВНЯЛЬНІ ТТХ ФАБ-250 ТА ФАБ-500
Під час детонації ФАБ утворюється вирва, розміри якої залежать від властивостей ґрунту, калібру боєприпасу та глибини вибуху. Однак існують середньозважені показники для кожної з номенклатур. Наприклад, при детонації ФАБ-250 в суглинні утворюється вирва діаметром 6.8 м та глибиною 1.9 м [5]. При застосуванні ФАБ-500 утворюється вирва діаметром близько 8.5 м і середньою глибиною 3 м [6]. Обидві бомби оснащені фугасною боєголовкою, тож цілі вражаються дією продуктів вибуху, уламками корпусу та повітряною ударною хвилею. У випадку ФАБ-250 маса вибухової речовини становить 99 кг, а радіус ураження сягає 56 м. Авіабомба ФАБ-500 може містити до 223 кг вибухової речовини, а радіус пошкоджень становить 80 м.
Для ідентифікації боєприпасу «ідеальними» вирвами завжди є ті, які утворилися на рівній поверхні. Тоді можна якнайточніше оцінити форму вирви, що допоможе ідентифікувати снаряд. У прикладі з бомбардуванням Миколаєва, більш показовою для аналізу є вирва на території лікарні, оскільки бомба здетонувала на рівній поверхні, а не в конструкції будівлі — як у готелі «Інгул». Із зображень нижче видно, що кратер має форму оберненого конуса з незначним видовженням в основі, діаметр якого складає близько 6 м. Залишкова глибина вирви становить приблизно 2 м. Відповідно до цих характеристик, найбільш ймовірною є версія про застосування ФАБ-250 під час атаки на лікарню.
Вирва, що утворилася внаслідок бомбардування будівлі готелю, теж має овальну форму, однак помітно переважає попередню в діаметрі — приблизно на 10 м. Значні внутрішні руйнування будівлі та обвалення фасадної частини сягають 8–10 м вглиб від площини даху готелю. Оскільки влучання авіабомби відбулося не по щільному монолітному об’єкту, а по приміщенню з порожнинами, складно достеменно встановити вид бомби, спираючися лише на характер ушкоджень та не маючи в розпорядженні додаткових даних, як-от елементів корпусу боєприпасу тощо. Однак з огляду на те, що руйнування є досить значними та залишковий контур вирви сягає 10 м у діаметрі, можна припустити, що в готель «Інгул» могла влучити авіабомба ФАБ-500. Це припущення ґрунтується, зокрема, на інформації про те, що російські Су-34 можуть носити різні ФАБ (250 та 500) одночасно для виконання одного бойового завдання [10]. Так, наприклад, збитий Су-34 у Чернігові ніс некеровані ФАБ-250 та ФАБ-500 одночасно [11].
2. ВИЗНАЧЕННЯ НОСІЯ ЗБРОЇ
Для того, аби максимально звузити список ймовірних виконавців, потрібно встановити тип літака, який міг скинути ФАБ-250 або ФАБ-500 (у тому числі ФАБ-500Ш(Л) та (Н). — далі по тексту, коли йтиметься про можливість одночасного використання бомб даного виду і номенклатури, вживатиметься умовне скорочення ФАБ-250 (500)) того дня в Миколаєві. Стандартними носіями ФАБ-250 (500) є Су-24 [14], Су-25 [15], Су-27 [16], Су-30 [17], Су-34 [18], Су-35 [19], а також стратегічні бомбардувальники Ту-22МЗ [20], Ту-95 та Ту-160 [21].
Спершу ми відкинули варіанти із застосуванням літаків стратегічної авіації для бомбардування Миколаєва того дня, адже через недоцільність, низьку ефективність та високі ризики при роботі на території противника, війська РФ дуже рідко використовують їх для скидання авіабомб 500-ї номенклатури. Відомі лише деякі випадки застосування такими бомбардувальниками ФАБ-ів, як-от під час одного з авіанальотів на Азовсталь у квітні 2022 року. Тоді авіація РФ скинула на територію заводу ФАБ-500 одночасно з ФАБ-3000, що пояснює використання літака саме такого типу [22]. Водночас для звичайного бойового завдання з використанням бомб 250-ї або 500-ї номенклатури, війська РФ зазвичай застосовують фронтові бомбардувальники.
Найпопулярнішим носієм ФАБ-250 (500) під час російсько-української війни є Су-34. Про це свідчать неодноразові повідомлення медіа — зокрема й про те, що також ФАБ-500Ш входить до арсеналу цього літака [23]. Аналізуючи авіаудари по містах України, що відбулися в лютому-березні 2022 року та здійснювалися з використанням ФАБ-500, легко помітити, що російські війська застосовували у таких випадках саме Су-34 [24]. Такі авіаудари було здійснено в Чернігові [25], Харкові [26], Ізюмі [27], Охтирці [28], Миколаєві [29], Волновасі [30] — у містах по всій Україні.
Варто зазначити, що відомо також про випадки використання Су-24 та Су-25 для скидання ФАБ-500, однак вони були поодинокими та відбувалися переважно на Східній ділянці фронту [34]. Повідомлень про застосування ФАБ-250 (500) літаками Су-35 та Су-30 для бомбардування українських міст віднайти не вдалося.
Отже, з огляду на патерн атак з використанням 250- та 500-кілограмових ФАБ-ів можемо припустити, що, найімовірніше, для бомбардування Миколаєва того дня здійснював виліт саме Су-34. Згідно з тактико-технічними характеристиками (далі — ТТХ) цей літак є доцільним вибором для таких завдань, оскільки має комплекс радіоелектронної боротьби, здатний завадити роботі зенітно-ракетних систем Збройних сил України, а також може виконувати польоти на низькій висоті з обгинанням рельєфу, що збільшує шанси прориву протиповітряної оборони [35]. Це давало значну перевагу цим літакам на початку повномасштабного вторгнення, коли ППО ЗСУ була не такою розвиненою.
Су-34 є винищувачем-бомбардувальником, який першочергово призначений для нанесення ракетних або бомбових ударів з великих та малих висот за будь-яких метеоумов. Менша, ніж у літаків стратегічної авіації максимальна вага бойового навантаження (8 т), робить Су-34 маневреним бомбардувальником з бойовим радіусом дії 1100 км, здатним за короткий проміжок часу здійснювати бомбардування об’єктів на території противника.
З огляду на вищезазначене, пошук та відбір для аналізу авіабаз — можливих майданчиків зльоту військової авіації, що завдала удару по Миколаєву 21 березня 2022 року, — відбувався відповідно до факту наявності на них літаків Су-34.
Літак Су-34 у своїй звичній модифікації має характерний яскраво-синій колір (на фото нижче), за яким його зазвичай можна ідентифікувати. Заразом існує суттєво менша кількість Су-34 у чорному камуфляжі. Ці характеристики зовнішнього вигляду літаків будуть орієнтиром в процесі виявлення їх на супутникових знімках.
3. ПОШУК МІСЦЯ ВИЛЬОТУ
Для виявлення Су-34 на військових аеродромах та базах Військово-повітряних сил РФ, у цьому дослідженні було розглянуто супутникові фото компаній «Maxar» і «Planet Lab» (групи супутників «SkySat»), зважаючи на час створення знімків та відбираючи найбільш наближені датування до моменту атаки на Миколаїв. У процесі підрахунку бортів враховували їхній колір, розміри та характеристики зовнішнього вигляду. Втім, через особливості світлопередавання та не надто високу роздільну якість доступних фотографій, висновки щодо кількості літаків не можна вважати остаточними та такими, що не потребують додаткової верифікації.
Відомості про види та модифікації літаків, що перебувають на озброєнні окремих підрозділів ВПС РФ є частково доступними у значній кількості відкритих джерел. Водночас інформація про кількісний склад літаків є закритою, а та, яка трапляється у вільному доступі — дуже приблизною.
На момент бомбардування Миколаєва 21 березня 2022 року, у відкритих джерелах не було постійних моніторингових даних зльотів та переміщення авіації РФ; відсутні тоді були також інтернет-ресурси, що могли б надавати таку інформацію. Отже, до складу цього дослідження не увійшли такі відомості — натомість воно містить висновки щодо можливих траєкторій польоту, зроблені на базі аналізу сукупності інших факторів. Що стосується ресурсів, які на цю мить працюють в режимі відслідковування військової авіації РФ, то це переважно: Monitor [38], Monitoring [39], TLK News [40], а також твітер-акаунт TJ [41]. Повноцінний моніторинг повітряного простору щодо перебування повітряних суден ВКС РФ з’явився на вищенаведених каналах 28 червня 2022 року.
Основою для дослідження та виявлення російських аеродромів, де перебувають Су-34, стала ілюстративна мапа військових об’єктів повітряних сил РФ, на якій зображено майже всі аеродроми, що використовуються для бомбардувань України. Мапу отримано з відкритих джерел.
За наявною інформацією, Су-34 дислокувалися на значній кількості повітряних баз РФ. Однак віддаленість деяких з них від Півдня України робить недоцільним використання цих аеродромів в ролі злітних майданчиків для виконання бойових завдань у південному регіоні України. З-поміж них, зокрема, «Сєща» у Брянській області (щонайменше 10 Су-34) [43], «Воронеж» у Воронезькій області (щонайменше 10 Су-34)[44], «Липецьк–2» у Липецькій області (щонайменше 14 Су-34) [45], «Челябінськ» («Шагол») у Челябінській області (щонайменше 5 Су-34) [46] та інші.
Для встановлення більш ймовірних баз зльоту військової авіації в напрямку Миколаєва, ми сфокусувалися на військових аеродромах ближнього розташування, а саме в: Ростовській області, Краснодарському краї та Криму (окреслені синім овалом на зображенні нижче).
Деякі з цих аеродромів не приймали Су-34 з початку повномасштабного вторгнення. Такими є, зокрема, аеродроми тимчасово окупованого Криму:
a) аеродром «Джанкой» (приймає гелікоптери, а також іноді Су-24) [47];
b) аеродром «Кача» (приймає гелікоптери) [48];
c) аеродром «Кіровське» (приймає інші види літаків) [49];
d) аеродром «Гвардійське» (приймає Су-24 та Су-25, вперше прийняв 5
Су-34 влітку 2022) [50];
e) аеродром «Саки» (приймає Су-24, Су-30СМ та Су-33) [51].
Ідентифікувати всі ці літаки за особливостями зовнішнього вигляду можна на знімку військового аеродрому у м. Саки від 16 березня 2022 року. На ньому видно вишикувані на верхній стоянці Су-24, ряд Су-27 у світлому камуфляжі на діагональній смузі та Су-30СМ темного кольору в центрі та верхньому правому куті знімку. При збільшенні фото видно, що темно-сині літаки в центрі знімка, які побіжно нагадують Су-34, насправді є Су-30СМ, що постійно дислокуються на цьому аеродромі. На це вказує як характерний для Су-30СМ камуфляж, так і його загальні обриси та форма, притаманні сімейству літаків, побудованих на проєкті Су-27. Тож можемо виснувати, що Су-34 на аеродромі м. Саки — відсутні.
У відкритому доступі є свідчення використання аеродромів Криму як стартової точки вильоту бойової авіації військ РФ для завдавання ударів по Україні, зокрема по Миколаївщині. Про це розповідають самі військовополонені російські льотчики під час спільної пресконференції від 11 березня 2022 року — дати, що передувала авіаудару по готелю «Інгул» та лікарні в Миколаєві [54]. Наведемо кілька показових цитат: «Полет [с аэродрома «Саки»] осуществлялся в Николаевскую область, 20 км от Николаева», — зізнається один із льотчиків [55]. Інший льотчик з Криму додає, що: «Авиация Республики Крым постоянно обеспечивала поддержку с воздуха сухопутных войск во время вторжения в Украину» [56]. Однак більш детальної інформації щодо цілей, обставин та виду авіації, що застосовувалася, відео не містить.
Щодо аеродромів Ростовської області, то ситуація є схожою:
a) аеродром «Міллерово» (приймає Су-25, Су-30 та Су-35) [57];
b) аеродром «Таганрог-Центр» (приймає Іл-76) [58];
c) аеродром «Зерноград» (приймає гелікоптери) [59].
Краснодарський край теж має чималу кількість аеродромів, але й вони не є місцем постійної дислокації Су-34:
a) аеродром «Єйськ» (приймав МіГ-29 та Су-33 станом на березень 2022) [60];
b) аеродром «Кущівська» (учбова база; приймає Су-27, Су-25 та МіГ-29 [61];
c) аеродром «Кореновськ» (приймає гелікоптери),
d) аеродром «Кримськ» (приймає Су-27, Су-30 та гелікоптери) [62].
Нам вдалося встановити три аеродроми, на яких дислокується та використовується для виконання бойових завдань на території України певна кількість літаків Су-34. Це аеродроми «Морозовськ», «Приморсько-Ахтарськ» та «Бельбек», детальний аналіз яких надано нижче.
Важливо звернути увагу на ситуацію в зоні ведення активних бойових дій на той період часу, оскільки конфігурація лінії фронту впливатиме на визначення гіпотетичної траєкторії польоту літаків до Миколаєва. Оскільки розробники ресурсу «DeepState», достовірність даних якого є найвищою серед схожих платформ, почали вести інтерактивну щоденну мапу бойових дій на території України тільки з початку квітня, ми скористалися іншим джерелом зведеної інформації про стан фронту на кінець березня, а саме — ресурсом «liveuamap.com». Станом на 21 березня 2022 року, тобто на час атаки, лінія фронту виглядала таким чином:
Аеродром «Морозовськ» (поз. «Мустанг»), Ростовська область, Російська Федерація (Координати: 48.3155467320518, 41.79138325509381)
На цьому аеродромі постійно базується 559-й бомбардувальний авіаційний полк 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії ВПС РФ (в/ч 75392 Міністерства оборони Російської Федерації), у якого на озброєнні є Су-34 (36 одиниць), що становить три окремих бойових ескадрильї — по 12 бортів у кожній [64]. У вільному доступі є список особового складу цього полку, який ми наводимо наприкінці (Додаток 1) цього розслідування [65]. Сам 559-й полк входить до складу 4-ї армії ВКС РФ.
На супутникових знімках аеродрому від 21 березня 2022 року видно щонайменше 9 літаків Су-34 на місці дислокації.
Визначальним для подальшого дослідження є той факт, що орієнтовно у лютому 2022 року принаймні одну ескадрилью Су-34 зі складу 559-го авіаційного полку було переміщено на військовий аеропорт «Бельбек», розташований в тимчасово окупованому Криму. Точна дата переміщення літаків невідома, але факт передислокації підтверджується у повідомленні від Головного управління розвідки Міністерства оборони України (далі — ГУР МО) [69]. Також про значне зменшення кількості Су-34 на аеродромі «Морозовськ» свідчать супутникові фото, наведені вище. Очевидно, що метою такої передислокації було забезпечення повітряної підтримки для ведення бойових дій на Півдні України — включно з атаками на об’єкти на її території за допомогою скидання некерованих авіабомб. Водночас факт передислокації Су-34 заперечує використання аеродрому «Морозовськ» у ролі злітного майданчика авіації ВПС РФ для авіанальоту на Миколаїв 21 березня 2022 року, навіть попри перебування на ньому Су-34 у безпосередній день атаки. Зважаючи на безпекову компоненту, дальність та складну траєкторію підльоту, а також на наявність бомбардувальників на ближчих до Миколаєва авіабазах, такий бойовий виліт видається абсолютно недоцільним (див. схему нижче).
Водночас встановлено, що літаки 1-ї авіаційної ескадрильї з цього аеродрому використовувалися для бомбардування Харкова [70].
Аеродром «Приморсько-Ахтарськ» (поз. «Тональний»), Краснодарський край, Російська Федерація (координати: 46.05781631899269, 38.236525490583915)
На цьому аеродромі дислокується 960-й штурмовий авіаполк (в/ч 75387), який входить до складу 1-ї гвардійської змішаної авіадивізії 4-ї армії ВПС і ППО. На озброєнні полку перебувають штурмовики Су-25, Су-25УБ та Су-25СМ3. У відкритих джерелах є інформація щодо частини особового складу полку [71]. Наявна також інформація щодо дислокації щонайменше 10 літаків Су-34 на території аеродрому [72]. Ці ж літаки виявлено на супутникових знімках, зроблених ще в лютому 2022 року. Оскільки ці бомбардувальники не стоять на озброєнні 960-го штурмового авіаполку, постійним місцем дислокації якого є «Приморсько-Ахтарськ», можна зробити припущення, що їх також було перекинуто з бази у Морозовську, адже обидва полки належать до 1-ї гвардійської змішаної авіадивізії 4-ї армії ВПС ППО. Отже, як і у прикладі з «Бельбеком», літаки Су-34, які з лютого 2022 року перебували на аеродромі «Приморсько-Ахтарськ», належать до вищезгаданого 559-го бомбардувального полку. З огляду на кількість літаків на супутникових знімках, до Приморська було переміщено іншу авіаційну ескадрилью — загальною кількістю 12 бортів Су-34.
Для виявлення літаків Су-34 на аеродромі ми використали супутникові знімки Maxar (від 13 лютого 2022 року) та Planet SkySat (від 6 квітня 2022 року), а також фото Planet Lab Inc з публікації «Карта 40 аеродромів, з яких Росія здійснює авіаудари по Україні» від Armyinform — як найбільш хронологічно наближені до дня авіаударів. З огляду на низьку якість, знімки мають радше інформаційний характер.
Ймовірність атаки з цього аеродрому є дещо вищою, порівняно з авіабазою «Морозовськ». А проте, нелогічним виглядає використання літаків з цієї авіабази для бойових вильотів з метою бомбардування Миколаєва та інших населених пунктів на Півдні України, адже в цей час на військовому аеродромі «Бельбек» саме для виконання таких завдань уже перебувала окрема ескадрилья Су-34. У будь-якому разі, навіть якщо борт, що скинув бомби на Миколаїв 21 березня 2022 року, злетів з аеродрому «Приморсько-Ахтарськ», він належав до 559-го авіаційного полку 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВКС РФ.
Аеродром «Бельбек» (поз. «Альма»), тимчасово окупований Крим, Україна. (Координати: 44.69297287510348, 33.57970208388543)
На аеродромі «Бельбек» постійно базується 38-й винищувальний авіаційний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВПС та ППО Південного військового округу, який має на озброєнні різні модифікації Су-27, Су-30, МіГ-29 [76]. За даними української розвідки, з середини 2021 року в Бельбеку почали дислокуватися 12 Су-34 невизначеного полку. Однак, як уже зазначалося вище, з повідомлення ГУР МО відомо, що це була одна ескадрилья Су-34 зі складу 559-го бомбардувального авіаційного полку («Морозовськ») 1 ЗмАД 4 армії ВПС і ППО [77].
Після ударів по аеродрому «Саки» та інших базах у Криму в серпні 2022 року, росіяни перемістили значну частину військової техніки, зокрема й літаки Су-34, на аеродроми вглиб Росії [78].
Для виявлення Су-34 на аеродромі «Бельбек» ми використали супутникові знімки Maxar (від 6 березня 2022 року) і Planet SkySat (від 21 березня 2022 року — тобто в день атаки на Миколаїв, та 23 березня 2022 року). На фотографії Maxar, датованій 6 березня 2022 року, можна розрізнити щонайменше 4 літаки Су-34 характерного яскраво-синього забарвлення. Ця кількість може бути неточною, оскільки через хмарність роздивитися всі об’єкти на території аеродрому доволі складно.
Решту знімків, представлених нижче, зроблено супутниками «Planet SkySat» безпосередньо в день авіанальоту 21 березня 2022 року. Важливо зауважити, що ці знімки зроблені о 13:31 за київським часом, що збігається з часом атаки на Миколаїв.
Щодо інших літаків на аеродромі, розташованих поруч із виявленими Су-34, то це — літаки темного кольору (6 літаків на першому збільшеному фото вгорі). Як було проілюстровано на початку цього розслідування, літаки Су-34 можуть мати і чорний камуфляж. Зокрема, існують підтвердження факту дислокації у «Бельбеку» літаків Су-34 у чорному камуфляжі. Російський федеральний телеканал «Звєзда», одним із власників якого є Міністерство оборони РФ, 15 березня 2022 року випустив сюжет, в якому показано як з аеродрому «Бельбек» злітали Су-34 саме чорного кольору.
Нижче наведено знімки аеропорту «Бельбек» від 23 березня 2022 року — найсвіжіші з наявних знімки після дати авіаудару по Миколаєву.
Є всі підстави вважати, що літаки чорного кольору на знімках — це також Су-34. Максимальну кількість одночасно сфотографованих Су-34 як яскраво-синього, так і чорного кольору, можна помітити на знімку від 21 березня — 11 літаків. Особливо важливим є той факт, що усі вони перебували на аеродромі на точний час атаки на Миколаїв. Зважаючи на розміщення цілої ескадрильї з 12 бомбардувальників у «Бельбеку» на той момент, можна зробити припущення, що станом на 13:31, 21 березня 2022 року один з них був на бойовому вильоті в Миколаєві та скидав бомби на готель та лікарню.
Щодо ймовірної траєкторії польоту літаків з бази «Бельбек» до Миколаєва, то вона виглядає, як зображено на ілюстрації нижче.
Очевидною є менша, порівняно з іншими аеродромами, відстань польоту, а отже — вища безпекова компонента цього бойового вильоту.
Також 24-го березня 2022 року (3 дні після атаки) Міноборони РФ опублікувало відео з вильотом Су-34 на бойове завдання з ФАБ-ами на борту. З високою ймовірністю, відео було зняте саме на аеродромі «Бельбек». На це вказують погодно-кліматичні умови, зафільмовані на відео, притаманні південним регіонам в таку пору року, а також особливості цієї місцевості.
Для аналізу відібрано два стоп-кадри з вищевказаного відео, а також супутниковий знімок аеродрому «Бельбек» від 6 березня 2022 року — найближчої до сюжету дати з того, що ми маємо у вільному доступі. На стоп-кадрах чітко видно земляні бар’єри, які слугують захистом від уламків вибухонебезпечних боєприпасів — їх позначено червоними овалами. З правого борту літака — певна кількість Су-34, обведених червоним прямокутником. Якщо розглянути супутниковий знімок, то на ньому можна помітити ті ж об’єкти, що й на відео — розташовані в тому ж порядку й на тій же відстані одне від одного. Отже, цей відеоматеріал вкотре доводить, що наприкінці березня на аеродромі «Бельбек» справді перебували літаки Су-34 з авіаційними бомбами ФАБ-250/500 на борту.
4. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ВИКОНАВЦІВ АТАКИ
Як неодноразово зазначалося раніше, до авіанальоту на Миколаїв 21 березня 2022 року можуть бути причетні пілоти та командування однієї з трьох авіаційних ескадрилей, що входять до складу 559-го бомбардувального полку 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВКС РФ з постійним місцем перебування на аеродромі у м. Морозовськ, Ростовської області.
У відкритих джерелах є інформація про те, що після відправлення значної кількості літаків до окупованого Криму та Приморсько-Ахтарська в лютому 2022 року, на місці постійної дислокації в Морозовську залишилася 1-а авіаційна ескадрилья згаданого полку [88]. Зокрема, про це свідчать відео [89] одного з пілотів цієї ескадрильї, який здійснював авіаналіт на Харків. Це означає, що до Криму було переведено 2-у або 3-ю ескадрилью 559-го полку, що звужує коло ймовірних виконавців воєнного злочину. Повний перелік особового складу двох вказаних ескадрилей міститься в Додатку 1 цієї розвідки.
Нижче розміщене детальне пояснення, чому йдеться саме про 559-й бомбардувальний полк.
На аеродромі «Бельбек» станом на кінець 2021 року не дислокувався жоден Су-34. Цілком очікувано, оскільки 38-й винищувальний авіаційний полк, який дислокується в «Бельбеку» не обслуговує Су-34, натомість маючи на озброєнні тільки Су-27, Су-30 та МіГ-29.
Підтвердженням цього слугують супутникові знімки аеродрому від 22 листопада 2021 року.
Водночас на аеродромі «Морозовськ» розташувалися 3 ескадрильї літаків Су-34 — саме стільки їх було на озброєнні у 559-го бомбардувального полку, який дислокується у Морозовську.
Як можемо простежити на знімках, на «Морозовську» перебувало 30 літаків Су-34 (24 — у синьому камуфляжі, 6 — у чорному). 30 Су-34-х — це дві повних ескадрильї та половина — третьої. Ймовірно, інші 6 літаків перебували в ангарах або на чергуванні, були тимчасово передислоковані або на ремонті / огляді.
Водночас протягом 2021 року «Бельбек» все ж встигав прийняти одну ескадрилью Су-34, ймовірніше за все — з «Морозовська». Про це свідчать дані української розвідки, які були представлені для ОБСЄ влітку 2021 року. РФ під прикриттям перевірки своїх Збройних сил перекинула 1 ескадрилью Су-34 на «Бельбек» — пробувши там певний час, пізніше вона повернулася на постійне місце дислокації.
Одночасно на «Морозовську» не вистачало саме однієї ескадрильї Су-34 відповідно до супутникових знімків від квітня 2021 (на час проведення «перевірки збройних сил РФ»).
Міноборони РФ вирішило знову перемістити цю ескадрилью Су-34 з «Морозовська» на «Бельбек» для підтримки вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Це, зокрема, підтверджує повідомлення від ГУР МО, де йдеться про те, що на «Бельбеку» були Су-34 саме зі складу 559-го бомбардувального полку, що базується в «Морозовську»91. Це також підтверджують супутникові знімки Бельбеку та Морозовську від березня 2022 року.
Станом на 21 березня 2022 року на аеродромі «Морозовськ» загалом перебувало 9 літаків Су-34 з 36 передбачених. Водночас на аеродромі «Бельбек» було щонайменше 11 Су-34, які потрапили на супутникові знімки.
На першому знімку вище бачимо щонайменше 10 Су-34, 5 з яких — у чорному камуфляжі. Ще один Су-34 можна розгледіти в технічно-експлуатаційній частині аеродрому. Отже, на знімку того дня загалом видно 11 Су-34. Не вистачає всього 1 літака для формування повної ескадрильї — згідно з нашими припущеннями, саме він виконував бойове завдання у Миколаєві.
Отже, як навесні 2021 року, так і під час повномасштабного вторгнення в Україну, РФ перекинула одну ескадрилью 559-го бомбардувального полку з «Морозовська» на «Бельбек».
Висока активність полку не лишилась непоміченою вищим російським керівництвом: 17 березня 2023 року Президент Росії Володимир Путін підписав указ про присвоєння 559-му бомбардувальному авіаційному полку почесного найменування «гвардійський».
«За масовий героїзм і відвагу, стійкість і мужність, виявлені особовим складом полку в бойових діях із захисту Вітчизни та державних інтересів в умовах збройних конфліктів, ухвалюю: Присвоїти 559 бомбардувальному авіаційному полку почесне найменування «гвардійський», надалі іменувати його: полк», — йдеться у документі [92].
ПАТЕРН БОМБАРДУВАНЬ 559-ГО БОМБАРДУВАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО ПОЛКУ В СИРІЇ
559-й бомбардувальний авіаційний полк брав участь у бомбардуванні цивільних об’єктів під час війни у Сирії, зокрема існують дані про активність Су-34 цього полку під час т.з. операції «Возмездие», яка тривала з 17 по 20 листопада 2015 року [93]. Відомо про залучення щонайменше 8 Су-34 цього полку 20 листопада — найімовірніше, вони злітали з аеродрому «Кримськ» для здійснення бомбардувань [94]. Загалом Су-34 найчастіше використовували бомби ФАБ-500 та ФАБ-250, порівняно з іншими видами боєприпасів [95]. Зокрема, цивільним особам неодноразово вдалося зафільмувати приземлення ФАБ-500Ш [96].
Міжнародній розвідувальній спільноті «InformNapalm» вдалося встановити конкретних пілотів та штурманів Су-34, які брали участь у скоєнні воєнних злочинів, зокрема йдеться про Штурбабіна Сергія Валерійовича та Чечоткіна Олексія Михайловича, які досі є головними штурманами 559-го бомбардувального полку [98].
Командиром полку на той час був Геннадій Станіславович Надуда [99].
5. ТРАЄКТОРІЯ ПОЛЬОТУ ТА ЗАВДАННЯ УДАРУ
З наявної у слідства та у відкритих джерелах інформації не випливає точного часу, коли пролунали вибухи: часовий діапазон становить пів години — між 13:00 та 13:30. А отже, неможливо встановити їхню послідовність. Тому існує дві версії заходження літака в повітряний простір над містом: із західної та східної сторін. Обидва варіанти через відсутність додаткових даних слід розцінювати як однаково ймовірні, враховуючи рівновіддалене щодо західної та східної меж міста розташування гіпотетичної цілі атаки (судноремонтного заводу) та місць фактичного влучання (готелю та лікарні). Задля підтвердження достовірності одного з ймовірних напрямків заходження на фінальну пряму скиду авіабомб, потрібно отримати вхідні дані.
Аналіз знімків Truth Hounds, зроблених під час документувальної місії показав, що вирвам після детонації авіабомб в готелі та лікарні притаманні дещо різні орієнтації в просторі. Однак це може бути зумовлено тим, що спускання бомб відбувалося на гальмівних парашутах — це могло вплинути на розташування боєприпасу в просторі.
Слід зазначити, що одразу після атаки з’явилося повідомлення про третє влучання — у парк, що поруч з готелем «Інгул»101. Супутникові знімки не містять ознак влучання інших авіабомб 21 березня 2022 року. Однак траєкторія польоту літака над Миколаєвом справді проходить через чималий міський парк. Зважаючи на те, що Су-34 може скинути до чотирьох авіабомб одночасно, слід дослідити факт влучання ще однієї бомби по центру міста.
ВІДСТАНЬ ДО ЙМОВІРНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЦІЛІ
Якщо позначити місця влучань авіабомб у Миколаєві 21 березня 2022 року на мапі міста, то очевидною стає близькість їхнього розташування до території суднобудівного заводу. Оскільки завод спеціалізується на будівництві та ремонті суден, то за всіма ознаками він міг бути легітимною військовою ціллю, обраною для атаки росіянами. Зважаючи на те, що для удару було обрано некеровані боєприпаси, а не високоточну зброю, то ймовірною військовою ціллю вважатиметься вся територія заводу, а не якась конкретна точка на ній.
Відомо, що станом на кінець лютого 2022 року Миколаївський суднобудівний завод функціонував та ремонтував техніку [102].
6. ЧИ Є АВІАУДАРИ ПО ГОТЕЛЮ «ІНГУЛ» ТА ЛІКАРНІ ВОЄННИМИ ЗЛОЧИНАМИ?
Частина 1 Статті 438 Кримінального кодексу України (ККУ) «Порушення законів та звичаїв війни» має такі форми об’єктивної сторони:
‣ жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням;
‣ вигнання цивільного населення для примусових робіт;
‣ розграбування національних цінностей на окупованій території;
‣ застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом;
‣ інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
‣ віддання наказу про вчинення таких дій.
Інформація, проаналізована в цій довідці, дає підстави вважати, що авіаудари по готелю «Інгул» та обласній лікарні мають ознаки «інших порушень законів та звичаїв війни», передбачених Ст. 48 «Основна норма», Ст. 51 «Захист цивільного населення», та Ст. 52 «Загальний захист цивільних об’єктів» Додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року (далі — ДП I), що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів [104].
Авіаудар по обласній лікарні, ймовірно, до того ж є порушенням Ст. 18 Конвенції про захист цивільного населення (далі — ЖК IV) [105] та Ст. 12 «Захист медичних формувань» ДП І. До відповідальності за цей злочин можуть бути притягнуті як безпосередні виконавці за цією формою об’єктивної сторони, так і їхні командири за віддання наказу про здійснення атаки.
Женевські конвенції 1949 року та Додаткові протоколи до них є міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Женевські конвенції 1949 року [106] та Додаткові протоколи І та ІІ [107] були ратифіковані відповідними указами Президії Верховної Ради УРСР і є чинними для України відповідно до Ст. 6 Закону України «Про правонаступництво України» [108].
СТАН ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ
ЖК IV та ДП І застосовуються «…до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни» [109].
Міжнародний збройний конфлікт існує «коли є застосування сили між державами» [110], незалежно від того, чи чинить опір атакована сторона [111].
Україна та Російська Федерація перебувають у стані міжнародного збройного конфлікту щонайпізніше з 26 лютого 2014 року — з моменту першого застосування сили РФ проти України. Застосування сили в процесі повномасштабного вторгнення РФ з 24 лютого 2022 року також є ситуацією міжнародного збройного конфлікту.
ВАРІАНТИ КВАЛІФІКАЦІЇ
За відсутності свідчень пілотів російських літаків або інших осіб, причетних до здійснення нападів, неможливо точно встановити, якою саме була мета нападу. Тому для цілей цієї довідки буде розглянута версія, що напад був спрямований на будівлі ДП «Миколаївський суднобудівний завод» (далі — МСЗ). Як альтернативні можна також пропрацювати версії, що напади були спрямовані саме на готель та лікарню або на інші об’єкти.
Разом з тим, незалежно від мети, яку ставили перед собою особи, причетні до цього нападу, він містить ознаки воєнних злочинів. Якщо атака спрямовувалася на МСЗ, який не є військовою ціллю, то це є воєнним злочином – нападом на цивільний об’єкт. Навіть якщо МСЗ є військовою ціллю, напад із застосуванням невибіркової зброї є воєнним злочином. Прямий умисний напад на лікарню також кваліфікують як воєнний злочин.
1. НАПАД НА ЦИВІЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ
Ймовірна траєкторія нападу та влучання бомб дозволяють зробити припущення, що напад міг бути спрямований на МСЗ, а ушкодження готелю та лікарні були випадковими. Для оцінки законності нападу на МСЗ необхідно проаналізувати, чи був завод військовою ціллю станом на 21 березня 2022 року — чи за своєю сутністю, розташуванням, метою або способом використання він ефективно сприяв веденню військових дій та чи його зруйнування або нейтралізація могли надати явну військову перевагу?
Стаття 48 ДП І закріплює принцип розрізнення — один із найважливіших [112] принципів міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів):
«Для забезпечення поваги й захисту цивільного населення та цивільних об’єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні й воєнні об’єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних об’єктів».
Стаття 49 ДП І визначає напад як «насильницькі дії проти супротивника, будь то в наступі чи захисті».
Стаття 52 ДП І встановлює:
1. Цивільні об’єкти не повинні бути об’єктом нападу або репресалій. Цивільними об’єктами є всі ті об’єкти, які не є військовими цілями, як вони визначені в Пункті 2.
2. Напади повинні суворо обмежуватись військовими цілями. Щодо об’єктів, військові цілі обмежуються тими об’єктами, які за своєю сутністю, розташуванням, метою чи способом використання ефективно сприяють веденню військових дій і чиє часткове або повне зруйнування, захоплення або нейтралізація в обставинах, що склалися на конкретний момент часу, надає явну військову перевагу.
3. У разі сумніву в тому, чи не використовується об’єкт, який звичайно призначений для цивільних цілей, наприклад, місце відправлення культу, житловий будинок чи інші житлові будови або школа, для ефективного сприяння військових дій, передбачається, що такий об’єкт використовується в цивільних цілях.
Критерії визначення військових цілей, закріплені в ст. 52 (2) ДП І, вважаються «широко прийнятими» [113] та такими, що набули статусу норми міжнародного звичаєвого права [114].
Попри свою назву, МСЗ не мав змоги будувати нові судна [115], а використовувався для ремонту кораблів, зокрема й для Військово-морських сил України (далі — ВМСУ). У 2020 році на МСЗ ремонтувалося 12 кораблів, з яких 9 — для ВМСУ [116]; у 2021 — 5 кораблів для ВМСУ [117]. Однак з 2020 завод перебував в процедурі банкрутства [118].
У перші тижні повномасштабного вторгнення ВМСУ втратили значну частину [119] своїх кораблів, включно з флагманом «Гетьман Сагайдачний» [120], і могли користуватися тільки «чотирма-п’ятьма патрульними катерами» [121]. Враховуючи те, що першопочаткова функція та мета використання МСЗ — ремонт кораблів, доволі складно визначити, як саме завод станом на 21 березня 2022 року міг ефективно сприяти веденню військових дій. Щобільше, сумнівним виглядає припущення, що зруйнування або нейтралізація МСЗ могли б надати РФ явну військову перевагу. Перевага має бути «конкретною та відчутною, а не гіпотетичною та спекулятивною» [122]; «Здійснювати атаку, яка призводить до лише потенційних або невизначених переваг – неправомірно» [123].
Отже, на підставі доступної інформації можна дійти висновку, що сама спроба нападу на МСЗ, який не був військовою ціллю, містить ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого Ч.1 Ст. 438 ККУ. Ці діяння також підпадають під Ст. 8(2)(b)(ii) Римського статуту МКС, коли йдеться про «умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями».
2. ЗАСТОСУВАННЯ ЗБРОЇ НЕВИБІРКОВОЇ ДІЇ
Навіть якщо припустити, що МСЗ був законною військовою ціллю, напад на нього з використанням ФАБ-250 або ФАБ-500 — важких некерованих авіаційних бомб із радіусом ураження, який може перевищувати 1000 м124 — має ознаки воєнного злочину, а саме серйозного порушення Ст. 51 ДП І «Захист цивільного населення» та Ст. 8(2)(b)(iv) Римського статуту МКС «Умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад […] заподіє шкоди цивільним об’єктам […]».
Стаття 51(4) ДП І встановлює:
Напади невибіркового характеру заборонено. Нападами невибіркового характеру є:
a) такі, що не спрямовані на конкретну військову ціль;
b) такі, при яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, які не можуть бути спрямовані на конкретну військову ціль; або
c) такі, при яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, наслідки яких не можуть бути обмежені, як це вимагається згідно з цим Протоколом; і які, таким чином, у кожному такому випадку вражають військові цілі й цивільних осіб або цивільні об’єкти, не розрізняючи їх.
Невибіркові напади, тобто напади, які зачіпають цивільних осіб або цивільні об’єкти та військові цілі без розрізнення, також можуть кваліфікуватися як прямі напади на цивільних осіб. У зв’язку з цим можна зробити висновок про прямий напад на цивільних осіб з невибірковим характером використаної зброї [125].
Напад було здійснено щодо об’єкта який був розташований у центрі міста, поруч із цивільними будинками. Водночас станом на 21 березня 2022 року армія РФ мала на своєму озброєнні значні запаси високоточної зброї, наприклад ОКР «Калібр», і відповідно, могла застосувати її замість ФАБ-250 / ФАБ-500.
Враховуючи попередні численні факти застосування РФ зброї невибіркової дії в населених пунктах [126], є підстави вважати: описані події є ще одним підтвердженням свідомої політики застосування армією РФ невибіркової зброї, що є воєнним злочином. В такому разі не має значення, які саме об’єкти були цілями нападу, — факт застосування невибіркової зброї є достатнім для кваліфікації.
3. НАПАД НА ЛІКАРНЮ
Додатково необхідно розглянути версію умисного нападу на лікарню.
Стаття 18 ЖК ІV встановлює:
«Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, інвалідам та породіллям, за жодних обставин не можуть бути об’єктом нападу, натомість вони завжди користуються повагою сторін конфлікту й перебуватимуть під їхнім захистом».
Відповідно до Статті 12 ДП І «Захист медичних формувань»:
1. Медичні формування в будь-який час користуються повагою й захистом і не можуть бути об’єктом нападу.
2. Пункт 1 застосовується до цивільних медичних формувань за
умови, що вони:
а) належать до однієї зі сторін, що перебувають у конфлікті […].
Стаття 13 ДП І «Припинення надання захисту цивільним медичним формуванням»:
1. Захист, на який мають право цивільні медичні формування, припиняється лише в тому разі, якщо вони використовуються, крім їхніх гуманітарних функцій, для вчинення дій, що завдають шкоди противнику. Надання захисту може, однак, бути припинено тільки після попередження із встановленням у відповідних випадках розумного строку й після того, як таке попередження не було взято до уваги.
Cт. 8(2)(b)(іx) Римського статуту МКС передбачає, що «умисне спрямування нападів на […] госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями» є воєнним злочином.
Миколаївська міська лікарня № 1, очевидно, є цивільним медичним формуванням у розумінні Ст. 12 ДП І та цивільною лікарнею у розумінні Ст. 18 ЖК IV. Навіть якби вона використовувалася у спосіб, який завдав би шкоду противнику (а таких фактів не було встановлено), напад на неї дозволявся б лише після попередження і мав би бути пропорційним.
Враховуючи те, що війська РФ систематично обстрілюють саме лікувальні заклади, зокрема на Миколаївщині [127], а також значну відстань від МСЗ до лікарні (понад 800 м), є підстави вважати, що такий напад був умисним.
Відповідно, напад на лікарню містить ознаки злочину, передбаченого Ч.1 Ст. 438 КК України. Якщо буде встановлено, що напад був умисним, то таке діяння складатиме воєнний злочин відповідно до ст. 8(2)(b)(іx) Римського статуту МКС.
ДОДАТОК 1
Повний перелік особового складу 2-ї та 3-ї ескадрилей 559-го бомбардувального полку 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВКС РФ.
ПОСИЛАННЯ
1.https://defenceua.com/weapon_and_tech/scho_tse_za_snarjadi_na_parashutah_pojasnjujemo_chi_dijsno_tse_vkraj_
nebezpechna_zbroja-6522.html
2.https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B8%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%
8B%D0%B5_%D0%B1%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%8B_(%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F)
3. Ютуб-канал Добрый Татарин. “Сирия. Взрыв ФАБ-500”. Дата публікації: 7 січня 2021. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Ojj6cAA1SSk таймкод: 00:00-00:04
4. Ютуб-канал Добрый Татарин. “Сирия. Взрыв ФАБ-500”. Дата публікації: 7 січня 2021. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Ojj6cAA1SSk таймкод: 00:00-00:04
5. Журнал “Техника и вооружение 2009 года, № 2 (с. 10)”. Дата публікації невідома. Дата останнього відвідування: 06.02.20223. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230206123947/https://libking.ru/books/sci-/sci-transport/1129851-10-tehnika-i-vooruzhenie-2009-02.html
https://web.archive.org/web/20230206123947/https://libking.ru/books/sci-/sci-transport/1129851-10-tehnika-i-vooruzhenie-2009-02.html
6. Оцифрована версія книги “Советская военная энциклопедия 1976-1980 года”. Дата публікації невідома. Дата останнього відвідування 06.02.2023. Доступне за посинням: https://web.archive.org/web/20230206125257/https://xn—-7sbfkccucpkracijq8iofobm.xn--p1ai/%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F-%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F/%D0%90/%
D0%90%D0%B2%D0%B8%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%B1%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%B0
7. Відеофіксування руйнувань на території лікарні на вул. Володарського за допомогою дрона документаторів/-ок Truth Hounds від 20.05.2022 року.
8. Фото вирви на території лікарні зроблене документатор(к)ами Truth Hounds.
9. Фото вирви на території лікарні зроблене документатор(к)ами Truth Hounds.
10. Truth Hounds. “Коли немає сумніву, що це воєнний злочин”. Дата публікації: 05 березня 2022 року. Дата останнього відвідування: 02.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/save/https://truth-hounds.org/wp-content/uploads/2022/03/dokazi-vikoristannya-rf-zbro%D1%97-nevibirkovo%D1%97-di%D1%97-v-naselenih-punktah-1.pdf
11. Truth Hounds. “Коли немає сумніву, що це воєнний злочин”. Дата публікації: 05 березня 2022 року. Дата останнього відвідування: 02.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/save/https://truth-hounds.org/wp-content/uploads/2022/03/dokazi-vikoristannya-rf-zbro%D1%97-nevibirkovo%D1%97-di%D1%97-v-naselenih-punktah-1.pdf
12. Відеофіксування руйнувань готелю “Інгул” за допомогою дрона документаторів/-ок Truth Hounds від 20.05.2022 року.
13. Фото зруйнованого фасаду готелю “Інгул” зроблене документатор(к)ами Truth Hounds.
14. https://pdfcoffee.com/russian-air-launched-weapons-pdf-free.html
15. https://foxbatru.livejournal.com/76819.html?
16. https://pdfcoffee.com/russian-air-launched-weapons-pdf-free.html
17. https://vm.ru/society/617616-nebo-sirii-32-aviabogatyrya-i-zontik-dyadki-chernomora
18. https://topcor.ru/29096-bombardirovschiki-su-34-primenjajut-protiv-vsu-bomby-fab-500shn-s-parashjutnoj-sistemoj-tormozhenija.html;
https://www.youtube.com/watch?v=CYUfzziraPo19.
http://www.airwar.ru/enc/fighter/su35.html
20. https://www.militarynews.ru/story.asp?rid=0&nid=465706&lang=RU
21. https://topwar.ru/195132-koroli-denacifikacii-aviabomby-serii-fab-dlja-banderovcev.html
22. https://voennoedelo.com/posts/id22443-7dretwh91xni5dlyppwe
23. https://suspilne.media/214106-bombi-vagou-500-kg-aku-zbrou-nis-zbitij-nad-cernigovom-su-34-ta-aki-poskodzenna-nanis-pri-padinni/; https://www.youtube.com/watch?v=CYUfzziraPo; https://topcor.ru/29096-bombardirovschiki-su-34-primenjajut-protiv-vsu-bomby-fab-500shn-s-parashjutnoj-sistemoj-tormozhenija.html.
24. https://shotam.info/zsu-zbyly-rosiyskyy-vynyshchuvach-su-34-iakyy-namahavsia-atakuvaty-mykolaiv/; https://suspilne.media/214106-bombi-vagou-500-kg-aku-zbrou-nis-zbitij-nad-cernigovom-su-34-ta-aki-poskodzenna-nanis-pri-padinni/; https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3423482-na-ohtirku-vorog-zdijsniv-dva-avianaloti-znisenij-centr-mista-ta-komunikacii.html;
25. https://suspilne.media/215618-aviaudar-po-cernigovu-de-zaginuli-47-ludej-mozna-rozcinuvati-ak-vijskovij-zlocin/
26. https://nv.ua/ukr/kharkiv/viyskovi-zlochini-rf-harkiv-rosiyani-bomblyat-nekerovanimi-bombami-novini-harkova-50221007.html
27. https://nv.ua/ukr/kharkiv/viyskovi-zlochini-rf-harkiv-rosiyani-bomblyat-nekerovanimi-bombami-novini-harkova-50221007.html
28. https://babel.ua/texts/78656-ce-ne-pomilka-pilotiv-voni-cilespryamovano-skidali-bombi-u-berezni-rosiyski-okupanti-zavdali-chotiroh-aviaudariv-po-borodyanci-istoriya-odnogo-zruynovanogo-budinku-ta-lyudey-yaki-tam-zhili
29. https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3423482-na-ohtirku-vorog-zdijsniv-dva-avianaloti-znisenij-centr-mista-ta-komunikacii.html; Свідчення Гуцала Олександра Вікторовича, Охтирка.
30. https://shotam.info/zsu-zbyly-rosiyskyy-vynyshchuvach-su-34-iakyy-namahavsia-atakuvaty-mykolaiv/
31. Лівий берег. “На околицях Чернігова військові збили російський штурмовик. Обох пілотів знайшли”. Дата публікації: 5 березня 2022. Дата останнього відвідування: 09.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20220305101710/https://lb.ua/society/2022/03/05/508115_okolitsyah_chernigova_viyskovi.html
32. https://www.youtube.com/watch?v=vThTrNUJGG0, timecode: 07:10
33. https://cukr.city/city/2022/okhtyrka/
34. https://vk.com/wall-206639135_517867;
https://pikabu.ru/story/rossiyskie_su25_otrabotali_fugasnyimi_aviabombami_fab500_po_protivniku_v_avdeevke_9988099
35. https://www.unian.net/war/bombardirovshchik-su-34-kotorym-okkupanty-pytalis-unichtozhit-goroda-cho-eto-za-samolet-novosti-vtorzheniya-rossii-na-ukrainu-11778972.html
36. Aviarf. “Самолёт Су 34”. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230126201631/https://aviarf.ru/su-34/.
37. Авиация России. “Фронтовой бомбардировщик Су-34”. Дата публікації: 15 березня 2016. Дата останнього відвідування: 01.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230202181302/https://aviation21.ru/su-34/
38. Телеграм-канал Monitor. Доступний за посиланням: https://t.me/war_monitor
39. Телеграм-канал Monitoring. Доступний за посиланням: https://t.me/monitorwarr
40. Телеграм-канал TLK News. Доступний за посиланням: https://t.me/tlknewsua
41. Твітер-акаунт TJ. Доступний за посиланням: https://twitter.com/te3ej?t=ucKlyPWSQnYkBxrfcenBDw&s=09
42. Armyinform. “Карта 40 аеродромів, з яких росія здійснює авіаудари по Україні”. Дата публікації: 21 березня 2022. Дата останнього відвідування: 25.01.2023 р. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/save/https://armyinform.com.ua/2022/03/21/karta-40-aerodromiv-z-yakyh-rosiya-zdijsnyuye-aviaudary-po-ukrayini/
43. Радіо Свобода. “Частина авіації РФ перемістилася з Білорусі до аеродрому Брянської області – “Схеми””. Дата публікації: 06.04.2022. Дата останнього відвідування 02.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230204182732/https://www.radiosvoboda.org/a/news-skhemy-aviatsiya-rf-bilorus-bryansk/31789178.html
44. Факти. “Росія стягнула на авіабазу у Воронежі винищувачі Су-27 та Іл-76 – фото зі супутника”. Дата публікації: 11.04.2022. Дата останнього відвідування: 02.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230204183313/https://fakty.com.ua/ua/svit/rosiya/20220411-rosiya-styagnula-na-aviabazu-u-voronezhi-vynyshhuvachi-su-27-ta-il-76-foto-zi-suputnyka/
45. Радіо Свобода. “Фото з супутника: РФ стягує військову авіацію на аеродром “Липецьк-2″”. Дата публікації: 12.04.2022. Дата останнього відвідування: 02.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230204183516/https://www.radiosvoboda.org/a/news-skhemy-suputnyk-lypetsk/31799047.html
46. Міноборони РФ. “Авиаполк под Челябинском завершил перевооружение на самолеты поколения 4++”. Дата публікації: 03.10.2019. Дата останнього відвідування: 02.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230204183708/https://mil.ru/vaccine_covid/[email protected]
47.New Voice. “Взрывы в Крыму: где именно расположены склады боеприпасов и какую технику Россия держала на соседнем аэродроме в Джанкое — инфографика НВ”. Дата публікації: 16.08.2022. Дата останнього відвідування: 04.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230206080255/https://nv.ua/ukraine/events/kak-i-pochemu-vzryvy-v-dzhankoe-mogut-skazatsya-na-hode-voyny-poslednie-novosti-50263487.html
48. Defence UA. “Авіація Чорноморського флоту РФ в окупованому Криму “пересяде” на модернізовані Ка-27М”. Дата публікації: 16.07.2022. Дата останнього відвідування: 04.02.2023. Доступне за посиланням:
https://web.archive.org/web/20230206080627/https://defence-ua.com/army_and_war/aviatsija_chornomorskogo_flotu_rf_v_okupovanomu_krimu_peresjade_na_modernizovani_ka_27m-4236.html
49. Ukrinform. “Україна показала в ОБСЄ супутникові знімки аеродромів в окупованому Криму”. Дата публікації: 23.06.2022. Дата останнього відвідування: 04.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230206081316/https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3269352-ukraina-pokazala-v-obse-suputnikovi-znimki-aerodromiv-v-okupovanomu-krimu.html
50. Bmpd. Livejournal. “В Гвардейском в Крыму предположительно создан 37-й смешанный авиационный полк 27-й авиадивизии”. Дата публікації: 01.12.2014. Дата останнього відвідування: 04.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230206082134/https://bmpd.livejournal.com/1079234.html; Суспільне. “Росія перекидає авіацію з прифронтових зон вглиб Криму та на територію РФ — розвідка”. Дата публікації: 17.08.2022. Дата останнього відвідування: 30.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20220817172854/https://suspilne.media/272281-rosia-perekidae-aviaciu-z-prifrontovih-zon-vglib-krimu-ta-na-teritoriu-rf-rozvidka/
51. УНІАН. “Ключовий аеродром авіації РФ: що відомо про базу в Криму, на якій лунали вибухи”. Дата публікації: 09.08.2022. Дата останнього відвідування: 04.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230206083219/https://www.unian.ua/war/klyuchoviy-aerodrom-aviaciji-rf-shcho-vidomo-pro-bazu-v-krimu-u-yakiy-lunali-vibuhi-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11935386.html
52. Супутниковий знімок аеродрому “Саки” від 16 березня 2022 року; фото — Planet SkySat.
53. Міноборони РФ. “Сверхманевренный многофункциональный истребитель Су-30СМ”. Доступне за посиланням: https://structure.mil.ru/structure/forces/air/weapons/aviation/[email protected]
54. Ютуб-канал Інтерфакс-Україна. “Пресконференція військовополонених льотчиків російської армії”. Дата публікації: 11 березня 2022. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=W7UpswG_WrE
55. Ютуб-канал Інтерфакс-Україна. “Пресконференція військовополонених льотчиків російської армії”. Дата публікації: 11 березня 2022. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=W7UpswG_WrE; timecode: 27:02.
56. Ютуб-канал Інтерфакс-Україна. “Пресконференція військовополонених льотчиків російської армії”. Дата публікації: 11 березня 2022. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=W7UpswG_WrE; timecode: 14:07.
57. Факти. “”Точка-” нанесла удар по російському військовому аеродрому: що відомо”. Дата публікації: 25.02.2022. Дата останнього відвідування: 04.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20220227085535/https://crime.fakty.ua/397166-quot-tochka-u-quot-nanesla-udar-po-rossijskomu-voennomu-aerodromu-chto-izvestno
58. Taganrog-avia. “Аэродром “Таганрог-Центральный””. Дата останнього відвідування: 04.02.2023. Доступне за посиланням:
https://web.archive.org/web/20230206084235/https://taganrog-avia.ru/aeroclub/Taganrog-Centr/Taganrog-Centr.html
59. Міноборони РФ. “В Южном военном округе базы армейской авиации преобразованы в вертолетные бригаду и полки”. Дата публікації: 03.12.2015. Дата останнього відвідування: 04.02.2023. Доступне за посиланням:
https://web.archive.org/web/20230206084601/https://function.mil.ru/news_page/country/[email protected]
60. Armyinform. “Карта 40 аеродромів, з яких росія здійснює авіаудари по Україні”. Дата публікації: 21 березня 2022. Дата останнього відвідування: 25.01.2023 р. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/save/https://armyinform.com.ua/2022/03/21/karta-40-aerodromiv-z-yakyh-rosiya-zdijsnyuye-aviaudary-po-ukrayini/
61. Мілітарний. “Російська ударна авіація в Криму та на кордоні з Україною”. Дата публікації: 05.12.2018. Дата останнього відвідування: 04.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230206085202/https://mil.in.ua/uk/rosijska-udarna-aviatsiya-v-krymu-ta-na-kordoni-z-ukrayinoyu/
62. Мілітарний. “Російська ударна авіація в Криму та на кордоні з Україною”. Дата публікації: 05.12.2018. Дата останнього відвідування: 04.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230206085202/https://mil.in.ua/uk/rosijska-udarna-aviatsiya-v-krymu-ta-na-kordoni-z-ukrayinoyu/
63. Мапа “Live Universal Awareness” станом на 21 березня 2022 року. https://liveuamap.com/uk/time/20.03.2022
64. Ютуб-канал Djoker. “Su-34 for the 559th bap (Morozovsk)”. Дата публікації: 10 червня 2014. Дата останнього відвідування: 25.01.2023 р. Доступне за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=pa-u2ChSoc0; Блокнот. “Авиабаза в Морозовске стала крупнейшим эксплуатантом фронтовых бомбардировщиков Су-34 в России”. Дата публікації: 24 січня 2016. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням:
https://web.archive.org/web/20191123223956/http://bloknot-volgodonsk.ru/news/aviabaza-v-morozovske-stala-krupneyshim-ekspluatan-695398
65. Цензор.нет. “Стали відомі імена російських льотчиків, які бомбардують Харків. ПЕРЕЛІК”. Дата публікації: 06 березня 2022. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230125234634/https://censor.net/ua/news/3322271/staly_vidomi_imena_rosiyiskyh_
lotchykiv_yaki_bombarduyut_harkiv_perelik; ГУР Міноборони України. “Военные преступники – военнослужащие 559 бомбардировочного авиационного полка (войсковая часть 75392) г. Морозовск Ростовской области наносящие бомбовые удары по мирным гражданам и городам Украины”. Дата публікації: 19 березня 2022. Дата останнього відвідування 25.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230209123933/https://gur.gov.ua/content/voennosluzhashchye-559-bombardyrovochnoho-avyatsyonnoho-polka.html
66. Аеродром “Морозовськ”, Ростовська область, 21 березня 2022 року. Центральна частина аеродрому.
67. Аеродром “Морозовськ”, Ростовська область, 21 березня 2022 року. Східна частина аеродрому.
68. Аеродром “Морозовськ”, Ростовська область, 21 березня 2022 року. Північно-західна частина аеродрому.
69. https://web.archive.org/web/20220818044535/https://t.me/DIUkraine/1118
70. Уніан. “Хто бомбить Харків”. Дата публікації: 07 березня 2022. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням:
https://web.archive.org/web/20230125235120/https://www.unian.ua/war/hto-bombit-harkiv-opublikovano-imena-rosiyskih-lotchikiv-spisok-novini-harkova-11731954.html; https://enigma.ua/articles/kto-ubivaet-ukraintsev-identifikatsiya-rossiyskikh-pilotov-kotorye-mogut-bombit-nashi-goroda.
71. InformNapalm. “Сирия: установлены данные летчиков 960-го штурмового авиационного полка ВКС РФ”. Дата публікації: 16 листопада 2015. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230125235500/https://informnapalm.org/15154-960-shap/
72. Новая Кубань. “В Краснодарском крае на видео попал полет бомбардировщика над пляжем с туристами”. Дата публікації: 21 червня 2022. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням:
https://web.archive.org/web/20230125235731/https://newkuban.ru/news/210655314/
73. Аеродром “Приморсько-Ахтарськ” у Краснодарському краї, 13 лютого 2022 року.
74. Armyinform. “Карта 40 аеродромів, з яких росія здійснює авіаудари по Україні”. Дата публікації: 21 березня 2022. Дата останнього відвідування: 25.01.2023 р. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/save/https://armyinform.com.ua/2022/03/21/karta-40-aerodromiv-z-yakyh-rosiya-zdijsnyuye-aviaudary-po-ukrayini/
75. Аеродром “Приморсько-Ахтарськ” у Краснодарському краї. 9 літаків Су-34. Знімок від 6 квітня 2022 року.
76. ВПК. “Крепость Крым”. Дата публікації: 23 березня 2015. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20200125123229/https://vpk-news.ru/articles/24412; МінТОТ. “Мілітаризація Російською Федерацією тимчасово окупованого Криму продовжується”. Дата публікації: 30 листопада 2018. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням:
https://web.archive.org/web/20200125004623/https://mtot.gov.ua/militaryzatsiya-rosijskoyu-federatsiyeyu-tymchasovo-okupovanogo-krymu-prodovzhuyetsya
77. Суспільне. “Росія перекидає авіацію з прифронтових зон вглиб Криму та на територію РФ — розвідка”. Дата публікації: 17.08.2022. Дата останнього відвідування: 30.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20220817172854/https://suspilne.media/272281-rosia-perekidae-aviaciu-z-prifrontovih-zon-vglib-krimu-ta-na-teritoriu-rf-rozvidka/
78. Суспільне. “Росія перекидає авіацію з прифронтових зон вглиб Криму та на територію РФ — розвідка”. Дата публікації: 17.08.2022. Дата останнього відвідування: 30.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20220817172854/https://suspilne.media/272281-rosia-perekidae-aviaciu-z-prifrontovih-zon-vglib-krimu-ta-na-teritoriu-rf-rozvidka/
79. Радіо Свобода. “Розсекретили. Як Україна стежить за Росією в Криму з космосу?”. Дата публікації: 07.02.2021. Дата останнього відвідування: 30.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230131232744/https://www.radiosvoboda.org/a/crimea-space-russia-map/31088090.html
80. Знімок аеропорту “Бельбек” від 6 березня 2022 року.
81. Знімок аеропорту “Бельбек” від 21 березня 2022 року, близько 13:30. Щонайменше 6 Су-34.
82. ТВ Звезда. “Гул реактивных двигателей: как проходит дежурство авиации ВКС в спецоперации на Украине”. Дата публікації: 15 березня 2022 року. Дата останнього відвідування: 30.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230131231300/https://tvzvezda.ru/news/2022315932-xSQAi.html
83. Знімок аеропорту “Бельбек” від 23 березня 2022 року, щонайменше 4 Су-34.
84. Знімок аеропорту “Бельбек” від 23 березня 2022 року, щонайменше 3 одиниці Су-34.
85. Знімок аеропорту “Бельбек” від 23 березня 2022 року, щонайменше 1 Су-34.
86. Міноборони РФ. “Экипажи Су-34 ВКС России уничтожили военные объекты и технику ВСУ”. Дата публікації. 24 березня 2022. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230126001723/https://function.mil.ru/news_page/country/[email protected]
87. Міноборони РФ. “Экипажи Су-34 ВКС России уничтожили военные объекты и технику ВСУ”. Дата публікації. 24 березня 2022. Дата останнього відвідування: 25.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230126001723/https://function.mil.ru/news_page/country/[email protected]
88. https://enigma.ua/articles/kto-ubivaet-ukraintsev-identifikatsiya-rossiyskikh-pilotov-kotorye-mogut-bombit-nashi-goroda
89. https://vk.com/video/@id86075299?z=video-151878956_456253465%2Fpl_86075299_-2
90. https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3269352-ukraina-pokazala-v-obse-suputnikovi-znimki-aerodromiv-v-okupovanomu-krimu.html
91. Суспільне. “Росія перекидає авіацію з прифронтових зон вглиб Криму та на територію РФ — розвідка”. Дата публікації: 17.08.2022. Дата останнього відвідування: 30.01.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20220817172854/https://suspilne.media/272281-rosia-perekidae-aviaciu-z-prifrontovih-zon-vglib-krimu-ta-na-teritoriu-rf-rozvidka/
92. https://archive.md/KsASL#selection-6547.0-6559.388
93. https://informnapalm.org/ua/pks-rf-pro-komandyra-559-go-aviapolku/; https://archive.is/42lIO.
94. https://archive.is/42lIO
95. https://www.bbc.com/russian/international/2015/10/151008_russia_syria_what_do_we_know; https://army-news.ru/2018/08/mnogocelevoj-boevoj-samolet-pokoleniya-iv-su-34-chast-5/
96. https://www.youtube.com/watch?v=j0dcylYwPnY
97. https://www.youtube.com/watch?v=j0dcylYwPnY
98. https://informnapalm.org/ua/hto-bombyt-tsyvilnyh-u-syriyi/; https://topwar.ru/150216-su-34-boevoe-primenenie-v-gruzii-i-sirii.htmlhttps://gur.gov.ua/content/voennosluzhashchye-559-bombardyrovochnoho-avyatsyonnoho-polka.html
99. https://informnapalm.org/ua/pks-rf-pro-komandyra-559-go-aviapolku/
100. https://informnapalm.org/ua/hto-bombyt-tsyvilnyh-u-syriyi/
101. Главком. “Окупанти скинули бомби на лікарню, готель і парк у Миколаєві”. Дата публікації: 21.03.2022. Дата останнього відвідування: 01.02.2023. Доступне за посиланням: https://web.archive.org/web/20230202193731/https://glavcom.ua/country/incidents/okupanti-skinuli-bombi-na-likarnyu-gotel-i-park-u-mikolajevi-831824.html
102. https://armyinform.com.ua/2022/12/26/glava-mzs-ukrayiny-u-mykolayevi-my-budemo-vezty-novu-zbroyu-ta-zaganyaty-rosiyan-v-izolyacziyu/; https://phm.gov.ua/?p=140503
103. Місцезнаходження готелю та лікарні щодо суднобудівного заводу.
104. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text
105. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text
106. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/114а-03#Text
107. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7960-11#Text
108. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1543-12#Text
109. Cт. 2, ЖК IV; Ст. 1(2) ДП І.
110. ICTY, The Prosecutor v. Dusko Tadic, Decision on the Defence Motion for Interlocutory Appeal on Jurisdiction, IT-94-1-A, 2 October 1995, para. 70.
111. H.P. Gasser, International Humanitarian Law: an Introduction, in: Humanity for All: the International Red Cross and Red Crescent Movement, H. Haug (ed.), Paul Haupt Publishers, Berne, 1993, p. 510- 511.
112. Advisory Opinion on Legality of the Threat or Use of Nuclear Weapons, 1996, I.C.J. Reports 226, 257 (July 8); https://casebook.icrc.org/glossary/distinction; https://ihl-databases.icrc.org/en/customary-ihl/v1/rule7
113. ICTY, The Prosecutor v. Stanilav Galić, Judgment, 5 December 2003, para. 51.
114. Eritrea-Ethiopia Claims Commission, Western Front, Aerial Bombardment and Related Claims, Eritrea’s Claim, Partial Award, 19 December 2005, para. 113.
115. http://shipbuilding.mk.ua/?p=4853
116. https://shipbuilding.mk.ua/?p=3797
117. https://shipbuilding.mk.ua/?p=4811
118. https://defence-ua.com/news/sud_pochav_rozgljad_spravi_pro_bankrutstvo_dp_mikolajivskij_sudnobudivnij_zavod-3430.html;
119. https://www.oryxspioenkop.com/2022/03/list-of-naval-losses-during-2022.html
120. https://www.thedrive.com/the-war-zone/44563/the-ukrainian-navys-flagship-appears-to-have-been-scuttled
121. https://warontherocks.com/2022/11/relative-dominance-russian-naval-power-in-the-black-sea/
122. Waldemar Solf, Article 52, in New Rules for Victims of Armed Conflicts: Commentary on the Two 1977 Protocols Additional to the Geneva Conventions of 1949, at 326.
123. Yves Sandoz, Christophe Swinarski, Bruno Zimmerman (eds), Commentary on the Additional Protocols, ICRC, Geneva, 1987, para. 2024.
124. European Court of Human Rights (ECtHR), Isayeva v. Russia, Judgment (App. no. 57950/00), 24 February 2005, Para. 165.
125. ICTY, The Prosecutor v Milan Martić, Judgment, 12 June 2007, Para. 69.
127. https://truth-hounds.org/wp-content/uploads/2022/03/dokazi-vikoristannya-rf-zbroї-nevibirkovoї-diї-v-naselenih-punktah-1.pdf
128. https://bihus.info/medyczyna-pid-obstrilamy-yak-rosijski-vijska-nyshhat-likuvalni-zaklady-mykolayivshhyny