Читати англійською мовою
Читати французькою мовою
Переглянути дослідження в форматі PDF
Додаток 2.
Довідник з кодування. Усі інциденти за участі українських рятувальників
Додаток 3.
Набори даних
Переглянути дослідження в форматі PDF
Додаток 2.
Довідник з кодування. Усі інциденти за участі українських рятувальників
Додаток 3.
Набори даних
Присвячено українським рятувальникам,
які жили порятунком і загинули, допомагаючи іншим
Короткий виклад
З початку повномасштабного вторгнення українські рятувальники неодноразово зазнавали збройних нападів з боку російських сил під час виконання професійних обов’язків. Зібрані та проаналізовані Truth Hounds дані свідчать, що ці напади системні, мають внутрішню логіку, а отже у своїй сукупності не можуть вважатися побічною шкодою бойових дій. Під найбільший удар потрапили прифронтові громади, проте непоодинокі випадки атак також зафіксовано в населених пунктах, відносно віддалених від зони бойових дій. Відповідно, такі атаки зачепили систему цивільного захисту в значній частині країни.
Цей звіт Truth Hounds аналізує атаки на рятувальників в Україні з 24 лютого 2022 року до 31 жовтня 2025 року. Зокрема, він окреслює закономірності нападів у просторі, часі та за типом зброї, пропонує можливі пояснення їхньої стратегічної логіки й оцінює їхній вплив на сферу цивільного захисту в Україні. Звіт також розглядає можливі правові кваліфікації таких атак відповідно до міжнародного гуманітарного права та, в окремих випадках, Римського статуту.
Висновки цього звіту ґрунтуються на систематичному моніторингу відкритих джерел, 21 напівструктурованому інтерв’ю та офіційних даних Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Задля прозорості та сприяння подальшим дослідженням цієї теми ми публікуємо зібрану з відкритих джерел інформацію про окремі інциденти у форматі чотирьох наборів даних.
За період дослідження Truth Hounds виявили 401 випадок, коли атаки призвели до загибелі або поранення рятувальників, пошкодження чи знищення пожежно-рятувальних частин або спеціальної техніки чи змусили рятувальників призупинити роботу через повторні удари. Ці інциденти спричинили загибель щонайменше 42 та поранення щонайменше 258 рятувальників, а також пошкодження або знищення щонайменше 248 одиниць спеціальної техніки та 138 пожежних частин.
Офіційні дані ДСНС за той самий період суттєво вищі: 111 загиблих, 550 поранених, 617 пошкоджених або знищених одиниць техніки та 449 постраждалих пожежних частин та інших об’єктів. Розбіжності між даними нашого моніторингу та офіційними показниками ДСНС свідчать, що реальний масштаб атак, імовірно, перевищує те, що вдається зафіксувати у відкритих джерелах.
Читати англійською мовою
Читати французькою мовою
Truth Hounds підготували цей звіт за підтримки донорів:
Цю публікацію підготовлено за щедрої підтримки фонду Говарда Г. Баффета. Виняткову відповідальність за її зміст несуть Project Expedite Justice та Truth Hounds.
Фото обкладинки: Рятувальники ДСНС біля багатоповерхівки, пошкодженої внаслідок комбінованої російської атаки на Київ 25 листопада 2025 року. Тоді у місті постраждали 28 людей, семеро з яких загинули. Джерело: Павло Петров, керівник пресцентру ГУ ДСНС України у Києві.
ПЕРШИЙ РОЗДІЛ ЗВІТУ демонструє, що кількість атак на рятувальників зростала з часом і досягла найвищого зафіксованого рівня у 2025 році. Більшість інцидентів сталася поблизу фронту: насамперед у Донецькій, Харківській, Дніпропетровській і Херсонській областях. Водночас атаки не обмежилися цими територіями, поширившись на населені пункти, що знаходяться відносно далеко від лінії зіткнення.
Звіт також фіксує суттєву зміну в тенденціях застосовуваної зброї. Дрони стали основним інструментом атак на рятувальників, а їхнє використання різко зросло у 2024–2025 роках. За даними моніторингу, у 2025 році було зафіксовано 118 атак із застосуванням дронів, що майже втричі більше, ніж у 2024 році, і в понад 15 разів більше, ніж у 2023-му.
Цей факт важливий, оскільки певні види дронів дозволяють операторам спостерігати за місцем атак у режимі реального часу. Враховуючи, що рятувальники послуговуються яскравими та широко впізнаваними розпізнавальними знаками, характерними для служб цивільного захисту, не помітити їх чи помилково ідентифікувати як комбатантів надзвичайно складно. Відповідно, використання нападниками дронів із відеотрансляцією дає переконливі підстави вважати, що рятувальники, принаймні в частині випадків, ставали цілями навмисних атак.
«На початку війни уражень було значно менше, а зараз майже щодня спостерігаються пошкодження техніки FPV-дронами, тобто відбувається цілеспрямоване знищення пожежної техніки. Практично щодня надходять повідомлення про повторні обстріли або ураження FPV-дроном під час гасіння пожежі. Ідентична тенденція простежується і щодо об’єктів: кількість повторних атак на них також зросла»,
— розповів Truth Hounds Віктор Ліканов, заступник директора департаменту ресурсного забезпечення та начальник управління будівництва й експлуатації рухомого майна ДСНС.
ДРУГИЙ РОЗДІЛ ЗВІТУ виокремлює конкретні форми нападів на рятувальників, із яких найпоширеніші — це повторні атаки й атаки на пожежно-рятувальні частини. Їх ми розглядаємо поглиблено. Водночас ми виявили й інші — менш часті, але не менш важливі — приклади атак, серед яких “полювання” на спецтранспорт за допомогою дронів, напади на евакуаційні та піротехнічні групи та перешкоджання рятувальним операціям під час масштабних шоків, пов’язаних з довкіллям.
Повторні атаки — це військова тактика, що передбачає завдання двох або більше ударів у межах однієї чітко визначеної локації з часовим проміжком від щонайменше десяти хвилин до декількох годин. Truth Hounds виявили 200 інцидентів за участю рятувальників, що містять ознаки застосування цієї тактики, та верифікували 92 з них: переважно за допомогою відкритих джерел.
Верифіковані випадки призвели до загибелі щонайменше 20 та поранення 108 рятувальників, а також до пошкодження чи знищення 76 одиниць спеціального транспорту та трьох споруд сфери цивільного захисту. У більшості випадків перший удар, найімовірніше, відбувався поблизу цивільних об’єктів. Коли рятувальники прибували ліквідовувати наслідки, вони зазнавали повторних атак.
Ці напади не просто руйнівні: вони створюють суттєві перешкоди для порятунку постраждалих і розбору завалів після обстрілів, поглиблюють страх серед цивільного населення та змушують рятувальників працювати під постійною загрозою знову опинитися під вогнем. У сукупності такі атаки можуть слугувати інструментом терору, породжуючи атмосферу страху, пов’язану з тим, що у найкритичніший момент допомога може не надійти.
Розподіл кількості верифікованих повторних атак за роками.
Джерело: Truth Hounds.
Цей самий розділ розглядає атаки на пожежно-рятувальні частини як другу за поширеністю практику. Truth Hounds виявили 138 інцидентів, що призвели до пошкодження або знищення об’єктів цивільного захисту. Водночас дані ДСНС свідчать про значно більші масштаби втрат. Більшість атак відбувалася поблизу фронту. До того ж багато частин зазнавали уражень два та більше разів. Лише в Нікополі Дніпропетровської області ми зафіксували понад 10 таких інцидентів. У більшості випадків, проаналізованих за допомогою відкритих джерел, ми не виявили військових об’єктів або об’єктів подвійного призначення у радіусі 300 метрів від пошкоджених будівель. Це дає підстави припускати, що саме пожежно-рятувальні частини могли бути цілями атак.
Такі атаки заслуговують на особливу увагу, оскільки пожежно-рятувальні частини — це не просто будівлі, а критично важливі осередки рятувальної діяльності та цивільного життя в умовах збройного конфлікту, особливо поблизу фронту. Їх пошкодження чи знищення можуть суттєво підривати місцеву спроможність реагувати на надзвичайні ситуації та послаблювати стійкість громад, роблячи цивільне населення ще більш вразливим як до воєнних, так і до побутових загроз.
Атаки на рятувальників можуть кваліфікуватися як воєнні злочини, зокрема як напади на цивільних осіб або, в певних випадках, як напади на цивільні об’єкти відповідно до Римського статуту. У звіті також зазначається, що окремі атаки можуть складати злочин тероризування цивільного населення за статтею 51(2) Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій. Остаточна кримінально-правова кваліфікація залежить від доказової бази в кожному конкретному випадку.
Розподіл інцидентів, що призвели до пошкодження чи руйнування рятувальних будівель.
Джерело: Truth Hounds.
ТРЕТІЙ РОЗДІЛ аналізує, як російські та проросійські джерела висвітлюють українських рятувальників. Truth Hounds виявила 169 релевантних дописів у 26 проросійських телеграм-каналах. Багато з них містили прямі погрози рятувальникам, тоді як частина натякала на нібито військове призначення ДСНС, її персоналу та об’єктів. У низці дописів ДСНС звинувачували у співпраці з «іноземними найманцями» та НАТО. Також зафіксовано обмежену кількість дописів із дегуманізаційною риторикою щодо рятувальників або прямими закликами до атак на них. Офіційні російські джерела не коментували проаналізовані нами атаки та втрати серед українських рятувальників. У цьому контексті телеграм-канали, що висвітлюють перебіг бойових дій, надають унікальну можливість опосередковано дослідити цей аспект воєнного дискурсу та пояснити або підтвердити виявлені нами практики атак.
ОСТАННІЙ РОЗДІЛ ЗВІТУ демонструє, як атаки змінили рятувальну діяльність Україні. У деяких прифронтових громадах виклики, пов’язані з війною, тепер домінують у щоденній роботі. Рятувальники змушені змінювати маршрути, призупиняти роботу, переходити в укриття під час виконання завдань і дедалі більше покладатися на засоби радіоелектронної боротьби, детектори дронів, броньовану техніку та роботизовані комплекси, щоб убезпечити себе та тих, хто поряд. Ці обмеження можуть затримувати проведення рятувальних операцій, ускладнювати гасіння пожеж і призводити до того, що цивільні довше залишаються під завалами. Атаки та їх загроза також спричиняють серйозні фізичні та психологічні наслідки. Деякі рятувальники зазнали невиліковних травм або втратили можливість продовжувати службу, тоді як багато інших живуть у стані постійного стресу та тривожності, що пов’язаний як із характером їхньої роботи під час війни, так і з ризиком цілеспрямованих атак.
«Кожен день відчуття, що це може бути останній день. [...] Стикаються рятувальники з цим щодня»,
— розповіла Вікторія Криволапчук, співзасновниця проєкту психологічної допомоги рятувальникам ДСНС Brave Minds.
Дані Truth Hounds чітко демонструють, що російські атаки на рятувальників формують сталу модель поведінки, що шкодить рятувальним зусиллям і послаблює захищеність цивільного населення, особливо у вразливих прифронтових громадах.
Удосконалені протоколи реагування та засоби самозахисту допомагають рятувальникам зменшувати руйнівний вплив окремих атак. Проте, потреба постійно адаптуватися до нових загроз може уповільнювати реагування та збільшувати і без того значне навантаження на рятувальників, що виконують надзвичайно фізично й емоційно складну роботу. Передусім зростання частоти нападів свідчить про тривожну тенденцію розвитку війни та про потребу негайного реагування з боку міжнародної спільноти, зокрема у сфері правосуддя та підтримки потерпілих.
Рекомендації
Уряду України
- Заохочувати та підтримувати розвиток технологічних рішень, спрямованих на підвищення безпеки роботи рятувальників.
- Забезпечити сталу й ефективну міжвідомчу координацію щодо документування атак на рятувальників та використання відповідних даних у кримінальних провадженнях.
- Посилювати державні програми фінансування лікування, реабілітації та психосоціальної підтримки рятувальників, страхування їхнього здоров’я, а також забезпечувати належні та своєчасні виплати сім’ям загиблих рятувальників.
- Створити сталі механізми залучення поранених рятувальників і ветеранів цивільного захисту до інструкторських, аналітичних і управлінських посад в межах служб цивільного захисту.
- Збільшити квоти на бронювання персоналу місцевих і добровільних пожежно-рятувальних підрозділів з метою збереження кадрового потенціалу та залучення нового персоналу в умовах критичної важливості їхньої роботи.
- Розглянути питання забезпечення працівників гуманітарного розмінування належним соціальним захистом з урахуванням високого рівня ризику та суспільної значущості їхньої роботи.
Верховній Раді України
- Застосовувати інструменти парламентського нагляду, зокрема комітетські слухання, для систематичного відстеження нападів на рятувальників, моніторингу державної підтримки постраждалих служб і персоналу, а також виявлення прогалин у сфері захисту, кадрового забезпечення, оснащення та реабілітації.
- Переглянути, чи діючі правові та бюджетні рамки забезпечують належний захист рятувальників, працівників гуманітарного розмінування та сімей загиблих або поранених під час виконання службових обовʼязків, і за потреби внести до них необхідні зміни.
Українським правоохоронним органам
- Врахувати висновки цього дослідження в матеріалах кримінальних проваджень, що стосуються нападів на рятувальників і рятувальні будівлі.
- Залежно від конкретних обставин і зібраних доказів розглянути можливість кваліфікації нападів на рятувальників як воєнних злочинів, зокрема у вигляді нападу на цивільних осіб за статтею 8(2)(b)(i) Римського статуту або нападу на цивільні об’єкти за статтею 8(2)(b)(ii) Римського статуту.
- На основі зібраних доказів про конкретні напади на рятувальників оцінити, чи порушують ці дії заборону, передбачену статтею 51(2) ДП I, щодо актів насильства чи погроз насильством, основною метою яких є поширення терору серед цивільного населення. Також розглянути чи можуть такі напади, залежно від фактичних обставин, становити воєнні злочини або інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права.
- У межах кримінальних проваджень, повʼязаних з російськими нападами на рятувальників в Україні, щодо конкретних підозрюваних або обвинувачених, які перебувають на території України, звернути увагу на доцільність перевірки їхньої потенційної причетності до аналогічних нападів у Сирії. У випадку наявності відповідних доказів розглянути можливість притягнення таких осіб до відповідальності згідно зі статтею 8 Кримінального кодексу України¹.
Акторам кримінальної юстиції інших держав
- Розглянути напади на рятувальників як воєнні злочини або інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, що можуть слугувати підставою для відкриття кримінального провадження за принципом універсальної юрисдикції, незалежно від громадянства потерпілих чи місця вчинення таких злочинів. Зокрема, вивчити можливість відкриття кримінальних проваджень щодо таких нападів, вчинених російськими силами в Україні.
- Надавати технічну й експертну підтримку українським правоохоронним органам у розслідуваннях нападів на рятувальників.
Урядам іноземних держав та міжнародним міжурядовим організаціям
- Поглиблювати співпрацю з ДСНС України у сфері розробки та впровадження технологічних рішень, спрямованих на підвищення безпеки та операційної стійкості пошуково-рятувальних операцій, гуманітарного розмінування та інших заходів реагування в умовах збройного конфлікту.
- Сприяти системному обміну досвідом між українськими рятувальниками та службами цивільного захисту інших держав щодо роботи в умовах сучасних збройних конфліктів та інших безпекових викликів.
- Підтримувати програми лікування та реабілітації поранених рятувальників, зокрема шляхом розширення можливостей для спеціалізованого лікування та відновлення за кордоном.
- Надавати фінансову та матеріально-технічну допомогу у відновлені та заміщенні техніки й обладнання, знищених або пошкоджених унаслідок збройних атак, першочергово для рятувальних підрозділів у прифронтових регіонах. Пріоритет слід надавати техніці й обладнанню, придатним до швидкого обслуговування й ремонту на території України.
- Використовувати висновки цього звіту для розгляду питання про ініціювання або доповнення персональних санкційних досьє (у межах застосовних механізмів) щодо осіб, причетних до планування, віддання наказів або здійснення нападів на рятувальників.
Міжнародним та національним організаціям цивільного захисту
- Посилювати міжнародну професійну солідарність шляхом публічного засудження нападів на працівників цивільного захисту в Україні, адвокації їхніх професійних потреб, надання цільової допомоги, а також розвитку структурної співпраці зі службами цивільного захисту в Україні.
Приватним донорам
- Сприяти закупівлям безпілотних систем та роботизованих комплексів для пожежогасіння та проведення рятувальних операцій, а також броньованих транспортних засобів для здійснення евакуації цивільного населення з прифронтових населених пунктів.
- Надавати фінансову підтримку українським виробникам, що розробляють технологічні рішення для пожежно-рятувальної справи, включно з технологіями для проведення аварійно-рятувальних робіт, ліквідації наслідків руйнувань та гуманітарного розмінування.
Технологічним компаніям
- За можливості надавати доступ на пільгових умовах до критично важливих технологій, що підвищують безпеку, стійкість та операційну спроможність рятувальників, включно із засобами звʼязку, системами ситуаційної обізнаності та оцінки руйнувань.
- Передбачати чіткі безпекові запобіжники у межах будь-якої підтримки, що надається в умовах збройного конфлікту. Зокрема дбати про надійний захист даних, контроль доступу, журнали аудиту та протоколи, що знижують ризик того, що чутлива оперативна інформація може створити додаткову загрозу для рятувальників або постраждалого цивільного населення.
- Підтримувати українських розробників і виробників, які створюють практичні рішення для гасіння пожеж, рятувальних робіт та розмінування, шляхом технічного партнерства, менторства, забезпечення сумісності рішень і відповідальних механізмів закупівель.
- Співпрацювати з українськими екстреними службами, акторами цивільного захисту та надійними неурядовими партнерами для адаптації наявних комерційних технологій до потреб реагування у прифронтових районах, включно із засобами раннього оповіщення, захищеними комунікаційними системами, системами ситуаційної обізнаності та технологіями для безпечного дистанційного обстеження.
Академічній, дослідницькій та правозахисній спільнотам
- Посилити систематичний збір дезагрегованих кількісних даних та польове документування нападів на рятувальників у різних збройних конфліктах з метою забезпечення порівняльного аналізу, виявлення повторюваних патернів, а також оцінки безпосереднього, довгострокового та структурного впливу таких нападів на функціонування екстрених служб, стійкість цивільного населення, гуманітарне реагування та постконфліктне відновлення.
- Досліджувати мотиви, логіку та патерни збройних атак на працівників цивільного захисту з метою пошуку ефективних механізмів підвищення їхньої безпеки й мінімізації ризиків.
¹ Відповідно до статті 8 Кримінального кодексу України, українські правоохоронні органи можуть розпочинати кримінальні провадження на підставі принципу універсальної юрисдикції. Це застосовується у випадках, передбачених міжнародними договорами, або коли особа вчинила тяжкі чи особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
