Читати англійською мовою
Переглянути дослідження у форматі PDF
Поза контролем: напади на рухомі цілі в Україні та право збройних конфліктів
Резюме
27 червня 2023 року російська крилата ракета влучила в кафе Ria Lounge — популярну піцерію в центрі Краматорська, Україна. Внаслідок удару загинули 13 людей, 60 — були поранені. Російські збройні сили заявили, що уразили тимчасовий командний пункт 56-ї мотопіхотної бригади, у результаті чого загинули два генерали, до 50 офіцерів і до 20 іноземних найманців. Проте наявні докази свідчать про зовсім іншу картину. У той день кафе працювало у звичному режимі — як заклад громадського харчування. На двох поверхах перебували відвідувачі. В окремому приміщенні в підвалі також були присутні військовослужбовці. Вони святкували день народження разом із приблизно такою самою кількістю цивільних осіб, однак були без зброї та не виконували службових обов’язків. Із 13 загиблих лише двоє — чинні на той час військовослужбовці. Підвальне приміщення, у яке нібито прагнули поцілити росіяни, майже не постраждало.
Згаданий удар ілюструє ключову проблему, проаналізовану в цьому звіті. Російські війська застосували зброю, яку після запуску неможливо зупинити, проти цілі, наявність якої вони не могли перевірити на момент удару, і по місцю, де можна було передбачити шкоду для цивільних осіб. Чи відповідає такий удар нормам міжнародного гуманітарного права?
Truth Hounds розслідувала удар по Краматорську й дійшла висновку, що він є воєнним злочином невибіркової атаки згідно зі статтею 8(2)(b)(iv) Римського статуту. Ця оцінка ґрунтувалася на кількох чинниках. Зокрема, між останнім відомим спостереженням за місцем удару, яке здійснював інформатор, і самим ударом минуло понад дві години. Орієнтовний час польоту ракети — від 9 до 15 хвилин — означав, що після запуску її вже неможливо було перевірити, переспрямувати чи зупинити. За оцінкою Truth Hounds, сам факт застосування крилатої ракети з бойовою частиною масою приблизно 500 кілограмів проти тимчасової цілі в густонаселеному цивільному районі дає достатню підставу стверджувати, що нападник усвідомлював імовірність надмірної шкоди цивільному населенню.
Обставини удару по Краматорську не є поодиноким випадком у війні Росії проти України. У цьому звіті розглянуто ще три інциденти, коли російські війська атакували цивільні об’єкти через тимчасову присутність військових. У всіх випадках застосовували високоточні крилаті ракети, від запуску до влучання минав значний проміжок часу, а наслідком удару ставали масштабні руйнування. У звіті ці інциденти використано, щоб показати, як атаки відкладеної дії проти потенційних тимчасових цілей, або так звані атаки на рухомі цілі, по цивільних об’єктах порушують серйозні питання з погляду міжнародного гуманітарного права та потребують ретельного розслідування.
Читати англійською мовою
Project Expedite Justice і Truth Hounds разом склали цей звіт за підтримки донорів.
Цю публікацію підготували завдяки щедрій підтримці Фонду Говарда Г. Баффета. Її зміст є відповідальністю виключно Project Expedite Justice і Truth Hounds.
14 липня 2022 року три крилаті ракети «Калібр» уразили центр Вінниці, міста в центрально-західній частині України. Дві ракети влучили в Будинок офіцерів, а третя — у сусідню парковку.
Загинули 29 людей, зокрема п’ятеро військовослужбовців і троє дітей. Щонайменше 154 особи отримали поранення. Російські збройні сили заявили, що ціллю удару було зібрання командування Повітряних сил ЗС України та іноземних постачальників зброї. Того ранку в зазначеному місці справді була запланована робоча зустріч. О 9:52 ранку по всьому півдню України поширювалося попередження про запуск ракет із Чорного моря. Повітряну тривогу у Вінниці оголосили о 10:12. Ракети влучили по місту о 10:41, приблизно через 40–50 хвилин після запуску.
4 липня 2023 року крилата ракета уразила житловий район Златополя Харківської області під час відкритої церемонії поховання військовослужбовця полку «Кракен» Збройних Сил України.
Поранення отримали 42 цивільні особи, зокрема 12 дітей. Ракета влучила приблизно за 800 метрів від центральної площі, де мала відбутися подія. Це значно перевищує будь-яку правдоподібну похибку прицілювання для такого типу зброї. На момент удару учасники поховання вже частково розійшлися. Російські Telegram-канали стверджували, що ціллю було кафе «Зодіак», однак місцеві мешканці підтвердили, що воно вже роками не працювало. Міністерство оборони Росії публічно так і не назвало мету атаки.
19 серпня 2023 року крилата ракета влучила в будівлю драматичного театру в центральній частині Чернігова, що на півночі України. Унаслідок удару загинули 7 людей, ще 193 були поранені.
У той день цивільні громадські організації проводили в театрі виставку оборонних технологій. Ракета, яку, найімовірніше, запустили з Курської області приблизно об 11:10, влучила в об’єкт об 11:29. Вона була оснащена неконтактним детонатором, що спричинило її детонацію в повітрі над будівлею. Під час вибуху смертоносні уламки ракети розлетілися по відкритій площі зовні приміщення, а не були спрямовані на людей усередині. Усі сім жертв удару в момент вибуху перебували на вулиці.
Описані інциденти відбулися в різних місцях, мали відмінні заявлені цілі, конфігурації зброї та наявні докази, але в них усіх є спільна закономірність. Російські війська застосовували високоточну зброю зі значним проміжком між запуском і влучанням та істотним руйнівним впливом проти тимчасової або обмеженої в часі військової присутності чи діяльності в цивільному середовищі.
У всіх випадках можна було передбачити присутність цивільних; місцеперебування запланованої цілі могло змінитися до моменту удару, а після запуску нападник уже не мав можливості перевірити, переспрямувати чи скасувати атаку. Саме цей брак контролю є ключовим елементом правового аналізу в цьому звіті.
Міжнародне гуманітарне право (МГП) зобов’язує сторони розрізняти цивільних осіб і комбатантів, а також цивільні об’єкти та військові цілі. Заборонені атаки, під час яких очікувана шкода цивільному населенню є надмірною в порівнянні з очікуваною конкретною й безпосередньою військовою перевагою. Для цього необхідно, щоб ті, хто планує удари й ухвалює відповідні рішення, робили все можливе для перевірки цілей; обирали засоби й методи, які мінімізують шкоду цивільному населенню, та скасовували чи призупиняли атаки, якщо зникають правові підстави для них. Також заборонені невибіркові атаки, зокрема такі, що не спрямовані на конкретну військову ціль, і такі, наслідки яких неможливо обмежити відповідно до вимог міжнародного права.
Щодо удару в Краматорську Truth Hounds дійшла висновку, що він є воєнним злочином. У випадках Вінниці, Златополя та Чернігова наявних доказів поки недостатньо для аналогічних правових висновків. Однак, кожен із цих випадків порушує серйозні питання щодо вибірковості, пропорційності удару й запобіжних заходів, що потребують подальшого розслідування. У Вінниці повітряну тривогу оголосили щонайменше за 29 хвилин до удару, що ставить під сумнів припущення, ніби потенційна ціль досі перебувала на місці. У Златополі ракета або влучила за 800 метрів від запланованої цілі вже після того, як відвідувачі поховання розійшлися, або була спрямована в кафе неподалік, де не було жодних підтверджень військової присутності. У Чернігові вибір боєголовки перед запуском максимально збільшив шкоду для цивільного населення за межами будівлі, хоча її ефективність проти заявленої цілі у приміщенні була обмеженою.
Цей звіт не пропонує нової правової категорії в межах міжнародного гуманітарного права. Термін «атаки на рухомі цілі» в ньому використано, щоб описати повторювану фактичну закономірність, яку слід чіткіше й зрозуміліше окреслити в чинному законодавстві. Головна проблема — контроль удару з боку нападника. У таких випадках зброю, яку після запуску не можна зупинити чи переспрямувати, застосовують проти цілі, яка може змінити місцеперебування, розійтися чи втратити військове значення до влучання. Тому вирішального значення набуває перевірка перед запуском. Технічна точність ракети сама собою не усуває цієї проблеми. Ракета може влучити точно в запрограмовані координати й усе одно викликати серйозні правові питання, якщо на той момент за цими координатами вже немає законної військової цілі або якщо нападник не врахував передбачуваної присутності цивільних, яких він наражає на ризик.
У звіті проаналізовано правові питання, що виникають під час таких ударів, і визначено показники, які варто дослідити слідчим і прокурорам. Також автори закликають військових, юридичних радників, механізми підзвітності та моніторингові органи розглядати удари по тимчасових цілях у цивільному середовищі як окрему операційну проблему, що потребує ретельного вивчення. Це важливо не лише для притягнення винних до відповідальності після ударів, а й для запобігання майбутнім атакам, де вибір цілі, часу та зброї від початку значно шкодить життю та здоров’ю цивільних осіб.
Рекомендації
Українським органам влади
- Продовжити розслідування атак на Краматорськ, Вінницю, Златопіль і Чернігів з метою можливої кваліфікації їх як воєнних злочинів. Особливу увагу приділити ланцюгу ураження цілей, використаним розвідданим, вибору зброї та інтервалу від її запуску до удару в кожному з випадків.
- У ширшому сенсі першочергово розслідувати атаки на цивільні об’єкти, де підставою для удару була тимчасова чи інша присутність військових не з метою виконання бойових завдань.
- Зберігати технічні докази, що стосуються часу удару та вибору цілі, зокрема уламки зброї, результати аналізу вирв, відео з камер спостереження; інформацію про оголошення повітряної тривоги, траєкторію польоту ракет; геолокаційні дані про запуск і перехоплені комунікації.
- Ділитися релевантними доказами з міжнародними партнерами, слідчими органами та органами влади, які здійснюють універсальну юрисдикцію.
Державам, що підтримують зусилля України щодо притягнення винних до відповідальності
- Фінансувати судово-медичні, геолокаційні та OSINT-розслідування ударів по цивільних об’єктах в Україні, що обґрунтовувалися тимчасовою військовою присутністю. Зокрема здійснювати технічну реконструкцію хронології подій від моменту запуску ракети до удару, аналіз наслідків застосування зброї та можливості нападника контролювати атаку.
- Підтримувати безпечне збереження доказів і навчання українських та міжнародних слідчих з питань визначення цілей з урахуванням часу, аналізу шкоди, завданої цивільному населенню, та правового значення мобільності цілей.
Іноземним урядам і правоохоронним органам
- Розслідувати, де це можливо в межах універсальної юрисдикції, атаки на цивільні об’єкти під приводом тимчасової присутності військовослужбовців.
- Забезпечити, щоб під час правової оцінки таких ударів враховували тимчасовість заявленої цілі, передбачуваність присутності цивільних і втрату контролю з боку нападника в період між запуском і влучанням ракети. Уникати тлумачення самої лише технічної точності як доказу правомірності атаки.
- Зберігати та поширювати докази подібних ударів, зокрема матеріали з відкритих джерел, інформацію про ланцюги ураження цілей і технічні оцінки, а також підтримувати співпрацю з українською владою та міжнародними слідчими органами.
ООН і міжнародним моніторинговим органам
- Документувати інциденти в Україні, коли удари по цивільних об’єктах обґрунтовуються тимчасовою військовою присутністю. Ураховувати такі показники, як-от характер місця атаки, використана зброя, часовий інтервал від запуску до удару та наративи, що виправдовують удар після його здійснення.
- Виявляти та повідомляти про повторювані випадки застосування зброї зі значним руйнівним впливом або тривалим польотом, спрямованої проти тимчасових або мобільних заявлених цілей у цивільному середовищі.
- Спонукати Управління Верховного комісара ООН з прав людини, Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) та відповідні експертні механізми ООН розробити практичне керівництво щодо того, як застосовують норми МГП до атак відкладеної дії на тимчасові чи мобільні цілі, включно з обов’язком перевіряти, чи залишається військова ціль на визначеній локації.
- Роз’яснювати в усіх публічних повідомленнях, що присутність військовослужбовців на цивільному об’єкті автоматично не позбавляє його цивільного захисту і не звільняє нападника від обов’язку перевірити й оцінити ціль, а за потреби — скасувати чи зупинити атаку.
Міжнародному кримінальному суду (МКС) і слідчим механізмам Організації Об’єднаних Націй
- Розглядаючи атаки на цивільні об’єкти в Україні, оцінювати, чи мав нападник належні підстави вважати, що потенційна військова ціль залишатиметься на місці удару, а також розслідувати повний ланцюг ураження цілей, зокрема їхній вибір, перевірку розвідданих, вибір зброї та розрахунок часу запуску.
- Встановлювати, чи свідчать такі атаки про сталу оперативну практику, політику вибору цілей чи модель поведінки, що може бути підставою для кримінальної відповідальності.
- Розслідувати повний ланцюг ураження цілей, зокрема їхній вибір, перевірку розвідданих, вибір зброї, процедури погодження, розрахунок часу запуску, оцінку результатів ураження та висвітлення удару після його здійснення.
- Оцінювати атаки з погляду принципів розрізнення, пропорційності та запобіжних заходів, уникаючи сприйняття самої лише технічної точності як доказу законності удару.
Міжнародному Комітету Червоного Хреста
- Розглядати правові та поточні питання, що виникають у зв’язку з атаками на тимчасові або мобільні нібито військові цілі в цивільних середовищах, як такі, що потребують особливої уваги в межах чинних норм МГП.
- Скликати експертні дискусії за участю військових фахівців, юридичних радників і дослідників міжнародного гуманітарного права, щоб з’ясувати, як принципи розрізнення, пропорційності та запобіжних заходів застосовуються до зброї відкладеної дії, яку використовують проти мобільних або обмежених у часі цілей. Зокрема дослідити дотримання обов’язку перевіряти присутність військової цілі, якщо для застосовуваної зброї характерний значний інтервал між запуском та ударом.
- Поширювати висновки таких експертних обговорень через звичні канали інформації МКЧХ, включно зі співпрацею зі збройними силами та національними комітетами з МГП.
Представникам військ і військово-правовим радникам
- Ретельно перевіряти присутність тимчасових або мобільних цілей, розташованих у цивільному середовищі.
- Вимагати повторної перевірки щоразу, коли виникає значна затримка між ідентифікацією цілі, дозволом на застосування зброї та очікуваним часом завдання удару.
- Розробити чіткі процедури для затримки, скасування, перенаправлення або перегляду атаки, якщо ціль може переміститися, розосередитися або втратити статус законної військової цілі до моменту завдання удару.
- Утриматися від подальших кроків, якщо нападник не може забезпечити достатній контроль над ціллю або наслідками ураження, щоб дотримуватися принципів розрізнення, пропорційності та запобіжних заходів під час удару.
- Обирати засоби та методи ураження з урахуванням передбачуваної шкоди для цивільного населення за конкретних обставин, а не лише спираючись на технічну точність зброї.
- Інтегрувати сценарії застосування зброї відкладеного ураження й обмежених у часі цілей у військову доктрину, підготовку, правовий аналіз і заходи щодо зменшення шкоди для цивільного населення.
Юристам-науковцям, експертам з МГП і науково-дослідним установам
- Використовувати атаки на рухомі цілі як аналітичну основу для вивчення чинних зобов’язань за МГП.
- Досліджувати конкретні випадки, щоб з’ясувати, як мобільність цілі впливає на правові зобов’язання нападника перевіряти, оцінювати, скасовувати чи зупиняти атаку до моменту удару. Визначити правові критерії, які можуть використовувати слідчі, щоб оцінити поінформованість нападника, рухомість цілі, передбачувану шкоду для цивільного населення та доступні альтернативи.
Цифровим платформам і технологічним компаніям
- Зберігати онлайн-контент, пов’язаний з ударами по цивільних об’єктах в Україні, зокрема офіційні заяви Росії, матеріали в пов’язаних з Росією медіа, відео, фото, метадані, а також дописи військових чи політичних діячів.
- Оперативно реагувати на запити щодо законного збереження даних, що надходять від уповноважених слідчих органів, прокурорів, міжнародних механізмів та громадських груп, які займаються документуванням.
- Організувати безпечний доступ до видаленого, обмеженого чи алгоритмічно прихованого контенту, який може мати доказову цінність для підзвітності, із дотриманням вимог щодо конфіденційності, безпеки та належних запобіжних заходів.
Методологія
Project Expedite Justice (PEJ) і Truth Hounds (TH) спільно підготували цей звіт на основі свідчень очевидців, кабінетних досліджень, розвідки з відкритих джерел (OSINT), опрацювання наявних звітів і правових матеріалів, а також аналізу публічно доступних офіційних заяв Росії та інших джерел.
Результати розслідувань
Свідчення очевидців
Фактичний опис удару по Краматорську в розділі 1 ґрунтується переважно на свідченнях постраждалих та очевидців, що їх TH зібрала для дослідження тієї червневої атаки. Його результати були опубліковані в листопаді 2023 року. TH опитала 22 свідків і постраждалих, зокрема 10 осіб, які були в Ria Lounge у момент удару або прибули на місце події невдовзі після нього. Серед опитаних були представники та представниці різних галузей — журналісти, волонтери, парамедики та колишні працівники закладу. Перші свідчення TH зібрала дистанційно наступного дня після удару. П’ятьох із 22 свідків представники організації опитали особисто під час польової місії до Краматорська та Біленького в серпні 2023 року. Усі інтерв’ю проводили відповідно до методології документування та кодексу етичної практики Truth Hounds за принципом «не нашкодь». Для інших інцидентів, розглянутих у розділі 2, свідчення з перших вуст були недоступні. Тому цей розділ переважно ґрунтується на описаних нижче матеріалах із відкритих джерел. У звіті також використано інформацію від трьох свідків щодо удару по Златополю, отриману в липні 2023 року.
Дослідження відкритих джерел і технічний аналіз
Під час розслідування атаки на Краматорськ TH проаналізувала супутникові знімки Planet, Maxar і Google Earth, а також використала інструменти OSINT, зокрема Paliscope та PimEyes. TH додатково провела технічні розрахунки на основі даних про швидкість і дальність ракети, щоб визначити можливі види застосованої зброї та ймовірний район її запуску. Щодо трьох інших інцидентів TH проаналізувала публічно доступну інформацію, зокрема фото та відео, офіційні заяви обох сторін, а також пов’язані з ударами публікації в соцмережах, зокрема Telegram.
Також автори й авторки звіту проаналізували офіційні заяви Росії щодо кожного інциденту, якщо такі були, щоб з’ясувати, як російські посадовці обґрунтовували ці удари. У разі відсутності таких заяв, було розлянуто публікації російських військових і пов’язаних з війною Telegram-каналів, щоб зрозуміти потенційні причини ударів та розповсюджені щодо цього наративи.
Моніторингові Telegram-канали слугували додатковими джерелами для відтворення траєкторій польоту ракет і хронології ударів майже в реальному часі. Для цього у звіті зведено дані регіональних систем оповіщення про повітряну тривогу, а в окремих випадках — інформацію джерел, які мали доступ до оперативних даних щодо повітряних загроз. Однак методології та практики пошуку інформації в таких каналах не завжди прозорі. Крім того, інформацію там можуть редагувати, видаляти чи оновлювати залежно від розвитку подій. Тож дані з Telegram-каналів використовували лише як попередні докази. Де це було можливо, їх перехресно звіряли з іншими джерелами. Якщо інформацію не підтверджували або спростовували, її джерела ідентифікували та виключали з аналізу.
Вибір інцидентів
TH за участю PEJ відібрала три інциденти, розглянуті в розділі 2, на основі критеріїв, сформованих під час розслідування ракетного удару по Краматорську. Мета цього звіту не полягає в тому, щоб надати остаточну правову оцінку кожному обраному випадку. Ці інциденти включено до звіту, щоб проілюструвати повторювану модель атак Росії на Україну, яка потребує подальшого вивчення, особливо з огляду на спричинені ними жертви серед цивільного населення.
Було обрано інциденти, які відповідали таким критеріям:
- Тип зброї. Атака була здійснена за допомогою крилатої ракети чи іншої високоточної зброї, яку можна спрямувати на конкретну ціль і яка здатна спричинити значні руйнування в зоні влучання.
- Передбачуваність присутності цивільних осіб. Місце удару мало цивільний характер, було розташоване в цивільному середовищі, а присутність цивільних на момент атаки була передбачуваною.
- Тимчасова військова присутність. Існували ознаки присутності військовослужбовців або військових засобів у місці удару чи поблизу нього. Водночас така присутність, ймовірно, була тимчасовою або нетривалою і не свідчила про постійне використання цього місця з військовою метою.
- Значний часовий проміжок між запуском і ударом. Інтервал між запуском застосованої зброї* та ударом становив приблизно 10 хвилин або більше. У цьому звіті такий проміжок розглядається не як юридично встановлений поріг, а як практичний показник тривалого інтервалу між запуском і ударом, протягом якого тимчасова чи мобільна ціль могла змінити місце розташування, розійтися чи вже не перебувати на місці удару в запланований час влучання.
- Втрати серед цивільного населення. Атака спричинила жертви серед цивільного населення.
- Заяви росіян про військові цілі (необов’язковий критерій; доступний не для всіх вибраних інцидентів). Російські офіційні джерела заявляли, що атака була спрямована на військову ціль, зокрема стверджували про присутність українських військовослужбовців.
* У цьому звіті інтервал від запуску до влучання, що збігається з часом польоту зброї, розраховується за формулою t = d / v, де t — час польоту, d — відстань по прямій (ортодрома) між приблизним місцем запуску та місцем влучання, а v — крейсерська швидкість зброї відповідного типу. Відстані визначали за допомогою інструмента вимірювання відстані в Google Earth. Якщо крейсерська швидкість зазначена в метрах за секунду, час польоту у хвилинах розраховується як (d × 1000 / v) / 60. Якщо швидкість вказана в кілометрах за годину, то (d / v) × 60. Ці розрахунки навмисно консервативні. Їхня мета — отримати орієнтовну мінімальну оцінку часу польоту, а не точні цифри. Розрахунки ґрунтуються на припущенні, що траєкторія польоту — пряма, тоді як крилаті ракети насправді набирають і втрачають висоту й можуть маневрувати під час польоту, що збільшує як пройдену відстань, так і фактичний час польоту. Також у розрахунках використовується номінальна заявлена крейсерська швидкість, а місце запуску здебільшого визначене за припущеннями, а не підтверджене незалежними джерелами. Тому фактичний час польоту, найімовірніше, дорівнює й навіть перевищує розрахований, що не спростовує висновки звіту щодо проміжку між запуском та влучанням, а навпаки — підсилює їх.
* У цьому звіті інтервал від запуску до влучання, що збігається з часом польоту зброї, розраховується за формулою t = d / v, де t — час польоту, d — відстань по прямій (ортодрома) між приблизним місцем запуску та місцем влучання, а v — крейсерська швидкість зброї відповідного типу. Відстані визначали за допомогою інструмента вимірювання відстані в Google Earth. Якщо крейсерська швидкість зазначена в метрах за секунду, час польоту у хвилинах розраховується як (d × 1000 / v) / 60. Якщо швидкість вказана в кілометрах за годину, то (d / v) × 60. Ці розрахунки навмисно консервативні. Їхня мета — отримати орієнтовну мінімальну оцінку часу польоту, а не точні цифри. Розрахунки ґрунтуються на припущенні, що траєкторія польоту — пряма, тоді як крилаті ракети насправді набирають і втрачають висоту й можуть маневрувати під час польоту, що збільшує як пройдену відстань, так і фактичний час польоту. Також у розрахунках використовується номінальна заявлена крейсерська швидкість, а місце запуску здебільшого визначене за припущеннями, а не підтверджене незалежними джерелами. Тому фактичний час польоту, найімовірніше, дорівнює й навіть перевищує розрахований, що не спростовує висновки звіту щодо проміжку між запуском та влучанням, а навпаки — підсилює їх.
Методи правового аналізу
Правовий аналіз ґрунтується на Додатковому протоколі I до Женевських конвенцій (ДП I), відповідній юридичній літературі, звітах міжнародних органів та організацій громадянського суспільства, а також судовій практиці міжнародних кримінальних трибуналів. Зокрема, це судова практика Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії (МКТЮ), Римський статут Міжнародного кримінального суду та його «Елементи злочинів», коментарі МКЧХ до ДП I, дослідження МКЧХ зі звичаєвого міжнародного гуманітарного права та звіт Незалежної комісії з розслідування конфлікту в Газі 2014 року. Аналіз також спирається на наукові дослідження щодо ведення бойових дій, застосування зброї масового ураження на цивільних територіях та правових вимог до вибору й перевірки цілі.
Обмеження
Фактичну основу для аналізу інцидентів, розглянутих у розділі 2, переважно становлять матеріали OSINT-розслідувань. На відміну від розслідування удару по Краматорську, яке проводили на основі безпосередніх інтерв’ю з очевидцями та постраждалими, щодо інших інцидентів у цьому звіті таких свідчень не було. Тому аналіз спирається переважно на загальнодоступну інформацію, яка в деяких випадках є неповною або не дає змоги перевірити всі важливі фактичні обставини. У відповідних розділах вказано випадки, коли ці обмеження впливають на висновки, які можна зробити на основі такої інформації.
Зазначений у цьому звіті час польоту ракет взятий з двох джерел. Частину даних отримано з матеріалів розслідувань, які автори не мали змоги перевірити самостійно. Інші показники розрахували на основі публічно доступної інформації. Тож отримані числа варто розглядати як орієнтовні, а не точні. В обох випадках йдеться про приблизні значення.
Про авторів
Truth Hounds — правозахисна організація широкого профілю, заснована у 2014 році в Києві, яка спеціалізується на документуванні та розслідуванні міжнародних злочинів і серйозних порушень прав людини в Україні та інших регіонах, що постраждали від конфліктів. Організація проводить польові розслідування, юридичні дослідження та аналітичні роботи щодо міжнародних злочинів і злочинів проти людяності.
Project Expedite Justice (PEJ) — некомерційна організація, місія якої — сприяти встановленню справедливості для громад, постраждалих від конфлікту, зокрема геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. З квітня 2022 року PEJ допомагає громадам, що постраждали від російського вторгнення, притягнути винних до відповідальності. Ми документуємо міжнародні злочини та завдану шкоду по всій Україні. Організація надає індивідуальну експертну та технічну підтримку, здійснює безпосередні слідчі дії, збирає інформацію та готує матеріали правового аналізу для зацікавлених сторін у межах судової системи.
