Read in Ukrainian
3 вересня Truth Hounds разому PEJ презентували висновки спільного звіту «Організована жорстокість: Російська мережа незаконного тримання та катувань Харківській області». У якому ми задокументували повторювані випадки катувань і жорстокого поводження в мережі місць утримання цивільних на Харківщині.
Організована жорстокість: Російська мережа незаконного тримання та катувань Харківській області
На основі 114 свідчень потерпілих і свідків, задокументованих фактів та розслідувань із відкритих джерел у звіті проаналізовано створення та функціонування цієї системи ув’язнення і катувань. Докази вказують на повторювані закономірності у 29 задокументованих місцях катувань, зокрема спільні структурні та організаційні особливості, практики відбору та організації персоналу, методи допиту й техніки катувань.
Модераторкою заходу виступила Марина Слободянюк, координаторка Тренінгового центру Truth Hounds. У вступномі слові Марина розповіла про передумови написання звіту.
«20 вересня 2022 року команда документаторів Truth Hounds вперше поїхала у місію на деокуповану Харківщину. Ми документували сліди окупації – вбивства, обстріли, розстріли автівок, мародерство, атаки на культурну спадщину. За п’ять днів місії ми знайшли інформацію щодо 80 осіб, які пройшли через насильницькі зникнення та катування. Потім було ще приблизно 10 документаційних місій у цей регіон. Кількість осіб, які перебували в місцях незаконного тримання, за результатами цих місій становила близько 800. Із цим масивом інформації ми працювали у справі Володимира Вакуленка, під час підготовки подання до прокуратури Німеччини, а також коли співпрацювали з офіційним слідством. Але ми зрозуміли, що це лише частина інформації, яка вимагає іншого підходу»,
– Марина Слободянюк, координаторка Тренінгового центру Truth Hounds.
Ліна Біскаїа, юридична та програмна директорка Project Expedite Justice в Україні, підкреслила кількість ресурсів і зусиль команд Truth Hounds та PEJ, спрямованих на опрацювання великого масиву інформації та ідентифікацію патернів затримань.
«Потрібно було докласти величезних зусиль, щоб опрацювати всю цю інформацію, спробувати виявити закономірності та разом встановити, що за цим стояла певна організаційна структура. І що це справді не були випадкові інциденти. Вони були сплановані та організовані. Ми будемо дуже раді, якщо ця робота сприятиме подальшим зусиллям із притягнення винних до відповідальності»,
– Ліна Біскаїа, юридична та програмна директорка PEJ в Україні
Ашот Агаян, Project Expedite Justice, розповів про спільні патерни катівень та які категорії осіб переслідували.
«Хоча катівні розташовувалися в різних частинах Харківської області, а відстань між деякими з них сягала 150 км, вони все ж мали спільні риси, що може свідчити про те, що були частиною організованої системи. Ми виокремили такі спільні риси: 1) організаційні – відбір будівель, транспортування ув’язнених між катівнями; 2) функціональні – розподіл функцій між основними та транзитними катівнями; 3) кадрові – розподіл обов’язків між окупаційними силами; 4) методи катування – побиття, ураження електричним струмом, сексуальне насильство»,
– Ашот Агаян, Project Expedite Justice.
Читати англійською мовою
Project Expedite Justice і Truth Hounds разом склали цей звіт за підтримки донора.
Цю публікацію підготували завдяки щедрій підтримці Фонду Говарда Г. Баффета. Її зміст є відповідальністю виключно Project Expedite Justice і Truth Hounds.
Фото: Антон Федоров
На основі отриманих свідчень ми виявили, що російські військові переслідували певні категорії цивільних осіб. Серед них: чоловіки призовного віку; ветерани та члени їхніх сімей; люди, яких підозрювали у «диверсійній діяльності» чи в тому, що вони були «навідниками»; представники ДМС та правоохоронних органів; волонтери; а також люди, на яких доносили сусіди; і ті, хто мав українську символіку.
Лілія Лахнеш, юридична радниця Truth Hounds, пояснила юридичне значення зафіксованих патернів, їхній вплив на кваліфікацію злочинів та механізми притягнення винних до відповідальності. Серед можливих варіантів кваліфікації: незаконне позбавлення волі, катування та сексуальне насильство.
«Усі запропоновані нами варіанти кваліфікації не виключають один одного. Усі потерпілі були піддані незаконному позбавленню волі та катуванню, а більшість – сексуальному насильству. Усі три запропоновані варіанти кваліфікації працювали в сукупності та відображали цілу систему методів, які застосовувалися проти цивільних»,
– Лілія Лахнеш, юридична радниця Truth Hounds.
Серед механізмів притягнення до відповідальності ми виокремлюємо національну юрисдикцію, універсальну юрисдикцію та Міжнародний кримінальний суд (МКС).
Спартак Борисенко, представник Харківської обласної прокуратури, окреслив результати національного слідства, зокрема кількість встановлених потерпілих і осіб, яким повідомлено про підозру, а також застосовувану юридичну кваліфікацію злочинів та перспективи їхньої кваліфікації як злочинів проти людяності.
«На території Харківської області наразі встановлено понад півтори тисячі осіб, які піддавалися жорстокому поводженню та катуванням. Це не остаточне число, оскільки є люди, які виїхали за межі території України, а також ті, які рахуються безвісти зниклими на території області. Наразі 68 особам повідомлено про підозру за фактом вчинення жорстокого поводження та катувань на території Харківської області в період окупації у 2022 році. Це військовослужбовці так званих самопроголошених “ЛНР” і “ДНР”, військовослужбовці ЗС РФ, співробітники Росгвардії, Нацполіції та ФСБ, а також місцеві мешканці, громадяни України, які співпрацювали з окупаційною владою»,
– Спартак Борисенко, начальник Управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури.
В’ячеслав Бородавка, співорганізатор ГО «Вільно жити», поділився власним досвідом затримання та перебування в катівні, а також розповів про те, як після звільнення відбулося його відновлення.
«Я виступав із проукраїнською позицією [на нарадах директорів закладів освіти], за що був двічі затриманий. Перебував у катівні Вовчанського агрегатного заводу, де пережив усе те, що обговорювалося. Але найскладніше було те, що камера була поряд із “питочною”, і ми все чули. Це було найстрашніше. Мене звільнили, не вивозячи до РФ. Зараз до нашої громадської організації звертаються хлопці, які були в РФ більше трьох років, і це жахливо».
– В’ячеслав Бородавка, вчитель, цивільний заручник, співорганізатор ГО «Вільно жити».
В’ячеслав також розповів про свій досвід отримання статусу особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та труднощі, з якими стикаються люди під час його отримання.
Ольга Опаленко, радниця з питань проміжних компенсацій Truth Hounds, розповіла про державні механізми підтримки потерпілих та проблеми, з якими вони стикаються під час отримання відповідного статусу. В умовах тривалої війни та великої кількості потерпілих кількість справ, які розглядає комісія, може сягати тисяч.
«Закон України № 2010-IX надає можливість отримати статус особи, яка перебувала в незаконному ув’язненні, і передбачає низку заходів підтримки з боку держави. Однак діяльність Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України зазнає значної критики. Члени комісії досі керуються стандартом доказування “поза розумним сумнівом”. Це означає, що вони вимагають від потерпілих надати докази перебування в полоні. Тому для людей, які повертаються з утримання самостійно, поза державними процедурами обміну, майже всі шляхи для отримання статусу закриті»,
– Ольга Опаленко, радниця з питань проміжних компенсацій Truth Hounds
Ольга також наголосила, що комісія має самостійно збирати докази, а не перекладати цей обов’язок на потерпілу особу, та складати висновки з обґрунтуванням причин відмови, дотримуючись потерпіло-орієнтованого підходу. Окремо вона звернула увагу на Міжнародний Реєстр збитків (RD4U), де людина не зобов’язана подавати докази чи доказову інформацію, що є свідомим вибором Реєстру та прикладом потерпіло-орієнтованого підходу.
Дякуємо спікеркам і спікерам за їхню експертизу та важливий внесок у цю дискусію, а також усім, хто долучилися до заходу онлайн та офлайн.
We would like to express our sincere gratitude to:
- The Howard G. Buffett Foundation for supporting the release of the report.
- Our colleagues at Project Expedite Justice, with whom we collaborated in preparing the report.
- Media Initiative for Human Rights for sharing a number of survivor and witness testimonies with us.
- Lyubov Mykhailova, Mykhailo Hlubokyi, and the Izolyatsia Foundation for their invaluable contribution in preserving and sharing the history of the art platform and its lost artworks.
- Ihor Karamyshev, Head of the Unit at the Main Investigation Department of the National Police of Ukraine, for his contribution regarding the progress of investigations into those allegedly responsible.
- Maksym Filipenko for creating a series of illustrations for the report.
Ми також вдячні потерпілим і свідкам за силу та стійкість, яку вони проявили, розповівши свої історії та поділившись досвідом задля сприяння відновленню справедливості.
